Економіка
Україна щороку втрачає $11,2 млрд через заміновані території – дослідження

Збитки України через міни та інші вибухонебезпечні предмети становлять 11,2 мільярда доларів щорічно, що еквівалентно 5,6% ВВП України у 2021 році.
Про це йдеться в дослідженні Tony Blair Institute проведеному спільно із міністерством економіки України.
Наведені ілюстрації згенеровані штучним інтелектом (АІ) від Bing.
Так, за оцінками Tony Blair Institute понад 20% регіонального ВВП через заміновані території втратили Чернігівська, Сумська, Миколаївська та Харківська області. Загалом місцева влада недоотримує понад 1,1 мільярда доларів місцевих податків.
Під час дискусії із Говардом Баффетом, філантропом та керівником однойменного благодійного фонду, перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко відзначила, що для пришвидшення процесу розмінування земель уряд запустив програму компенсацій для фермерів, що планують розміновувати сільськогосподарські ділянки, на яких працюють.
“Зараз в системі Prozorro оголошено 10 аукціонів на закупівлю послуг із розмінування земель сільськогосподарського призначення. Загальна площа земель, які планується розмінувати — понад 3 700 га. Ми очікуємо, що у найближчі два тижні аукціони успішно будуть завершені й підписані перші договори з операторами протимінної діяльності”, – підкреслила Свириденко.
При цьому Toni Blair Institute у своєму звіті відзначив, що за оцінкою Світового Банку для розмінування всієї території України знадобиться майже 35 мільярдів доларів.
І ці гроші Україна змогла б компенсувати менше, ніж за три з половиною роки після повного очищення земель, наголошується у звіті.
Як повідомляв UAprom, аграрії отримали у використання понад 200 тис. га земель розмінованих земель від початку 2024 року.
Економіка
Держгеонадра виставить на аукціони 60 ділянок для видобутку корисних копалин
Під час аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами потенційним інвесторам можуть запропонувати 60 ділянок, ще 26 – для реалізації угод про розподіл продукції.
Про це під час VII з’їзду геологів України «Українська геологія в умовах сучасних геополітичних викликів» повідомив голова Державної служби геології та надр України Олег Гоцинець, передає Укрінформ.
Посадовець нагадав, що одним із завдань країни у межах 13-го розділу Ukraine Facility Plan за напрямом «Управління критично важливими матеріалами» є затвердження та публікація портфоліо інвестиційних проєктів у видобувній галузі щодо критичних сировинних ресурсів. Тобто, підготовка та просування переліку ділянок твердих корисних копалин, які пропонуватимуть до розробки через механізм електронних аукціонів та укладання угод про розподіл продукції (УРП).
«Ми попередньо визначили переліки критичної сировини. Вони ще не затверджені, але вже перебувають на розгляді Кабінету міністрів. При цьому, здебільшого орієнтувалися на переліки критичних матеріалів, затверджені Євросоюзом і США. Але з огляду на особливості вітчизняного законодавства, ці списки дещо відрізняються від тих, якими послуговуються наші ключові партнери. Подали на затвердження уряду 28 критичних та 11 стратегічних матеріалів. Відповідно до цих переліків, підготували портфоліо ділянок надр, які можна подавати на аукціони й реалізацію в межах УРП», – розповів Гоцинець.
Після затвердження списків проведуть необхідні процедури та оголосять аукціони й УРП. При цьому, як запевнив керівник Держгеонадр, відповідно до національного законодавства, буде задіяно всі необхідні механізми, зокрема стосовно дотримання норм охорони навколишнього природного середовища. Без оцінки потенційного впливу освоєння родовищ на довкілля жодні роботи не проводитимуться, наголосив очільник відомства.
«Щодо ділянок надр під аукціони, попередньо їх 60, під УРП – 26. Але їх кількість ще може змінитися – залежно від змін до законодавства, що нині готуються, та методики, яку незабаром буде затверджено», – сказав Гоцинець.
Водночас він визнав існування проблеми з розробкою методики віднесення корисних копалин до переліку стратегічних і критичних. Розв’язати її планують за допомогою європейських партнерів, котрі вже долучилися до підготовки документа.
«Тільки-но методику буде затверджено, оновимо переліки і запропонуємо відповідні ділянки для аукціонів та УРП», – запевнив посадовець.
Як повідомляв UAprom, Кабмін призначив нового очільника Держгеонадр.
Економіка
IFC і ASTARTA збудують новий завод в Україні
14 травня Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та агропромхолдинг Астарта підписали у Києві інвестиційну угоду щодо будівництва першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату.
Про це повідомила пресслужба Мінекономіки.
Загальний обсяг фінансування становить $40 млн, з яких $27 млн — прямий кредит IFC, а ще $13 млн — пільгове фінансування від уряду Нідерландів. Ця інвестиція є частиною пакета фінансування обсягом до $80 мільйонів, схваленого Радою директорів IFC 1 квітня 2025 року.
«Завод вироблятиме соєвий протеїновий концентрат – продукт, який додають у раціон усім видам тварин, птиці, риби. Україна, як один з найбільших виробників сільськогосподарської продукції, має сприятливі умови для розвитку переробки. Це дозволить відійти від експорту сировини й перейти до постачання продукції з високою доданою вартістю», – йдеться в повідомленні.
Очікується, що проєкт матиме мультиплікативний ефект для економіки, а саме:
$680 млн щорічної валютної виручки;
$116,5 млн щорічного внеску в економіку, зокрема у вигляді податків;
Близько 3 000 прямих та непрямих робочих місць;
Розширення бази постачальників для місцевих фермерів;
Виробництво соєвої меляси для потреб біогазових установок.
IFC протягом усього інвестиційного процесу надавала Астарті консультаційну підтримку. Разом з урядом Чехії IFC також підтримуватиме Астарту у проведенні ринкових та маркетингових досліджень в Україні, а також надаватиме консультації щодо підтримки місцевих громад, молоді та працівників старшого віку, сприяючи реінтеграції ветеранів.
Це дозволить формувати більш стійкий ринок праці та здорове соціальне середовище, що особливо важливо в умовах гострого дефіциту людського капіталу, спричиненого військовими викликами.
Як повідомляв UAprom, Мінрозвитку у співпраці з IFC та ЄБРР готує 2 концесійні проєкти в порту Чорноморськ.
Економіка
В Україні побільшало гібридних авто

Автопарк України у квітні поповнили понад 2,7 тис. гібридних легкових автомобілів (HEV i PHEV), це на 46% більше, ніж торік.
- Криптовалюти4 місяці ago
6 криптовалют, на які варто звернути увагу у 2025 році
- Криптовалюти8 місяців ago
Топ-20 перспективних криптовалют на кінець 2024 року — Grayscale
- Бізнес8 місяців ago
Российский дрон зафиксировали возле Ровенской АЭС: пролетел “на критически низкой высоте”
- Економіка5 місяців ago
Яка економіка досягла найкращих результатів у 2024 році: дані The Economist
- Бізнес8 місяців ago
Украинские производители кормов для животных получили доступ к рынку Албании
- Бізнес8 місяців ago
США приняли меры против глобальной криптосети, чтобы Россия не обходила санкции – Байден
- Криптовалюти5 місяців ago
Що чекає на криптовалютний ринок у 2025: тренди та прогнози
- Бізнес8 місяців ago
Продажи электромобилей в ЕС падают четвертый месяц подряд. В августе – на 44%