Економіка
Україна з початку великої війни отримала майже $99 млрд зовнішнього фінансування
З 24 лютого 2022 року прямі бюджетні вливання в Україні від країн-донорів і міжнародних фінансових установ досягли близько 98,7 мільярда доларів.
Про це інформує пресслужба Міністерства фінансів.
“Залучені кошти використовуються на конкретні витрати, які визначені у співпраці з партнерами або на першочергові витрати державного бюджету відповідно до пріоритетів”, – зазначено в повідомленні.
Бюджетна підтримка з цільовим призначенням
Зазначається, що фінансування у межах проєктів Світового банку має чітко визначене призначення, яке погоджене з партнерами та урядом України.
З початку війни у лютому 2022 року Україна через механізми Світового банку отримала близько 40 мільярдів доларів. Основні донори – США, Японія та Велика Британія.
Світовий банк започаткував 7 проєктів для підтримки ключових секторів економіки України:
- Проєкт “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine). Залучено до 30 мільярдів доларів.
- Проєкт “Інвестиції у соціальний захист для покращення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE). Понад 1,2 мільярда доларів.
- Проєкт “Екстрене надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE). Залучено 500 мільйонів доларів.
- Проєкт “Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (HEAL Ukraine). Більше 124,5 мільйона доларів.
- Проєкт “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE). Близько 150 мільйонів доларів.
- Дві Позики на політику розвитку (DPL/DPO). Підтримка впровадження структурних реформ і критично важливе фінансування. Загалом 3 мільярди доларів.
Загальна бюджетна підтримка
На пріоритетні витрати державного бюджету, без конкретних напрямів, надходять кошти від ЄС (38 мільярдів євро), МВФ (10,2 мільярда доларів) та від уряду Канади (понад 5 мільярдів доларів).
“Ці кошти включають соціальні та гуманітарні витрати, які не покриваються цільовим фінансуванням. Також вони спрямовуються на підтримку енергетичного сектора, обслуговування державного боргу, економічне відновлення та інше”, – зазначили в Мінфіні.
Як раніше повідомлялося, за даними за липень 2024 року до загального фонду державного бюджету надійшло 120,3 мільярда гривень податків, зборів та обов’язкових платежів.
Економіка
Уряд працює з ЄС, щоб зробити «торговельний» і «транспортний» безвізи безстроковими – Шмигаль
У Кабінеті міністрів відбулася нарада щодо секторального співробітництва з Європейським Союзом у поточному році.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності посилення санкцій для подальшого послаблення економіки Росії, у якій уже помітні прояви «певних проблем».
14 січня у Кабінеті Міністрів затвердили стратегію цифрового розвитку інновацій до 2030 року, яку раніше презентували фахівці Мінцифри. Один із напрямів – створення виробництва чипів. Про це повідомляє Forbes.
“В Україні з’явилося два ринки для чипів: військово-промисловий комплекс і точне землеробство”, – цитує агенція слова засновника компанії “Квазар‑Мікро” Євгена Уткіна.
У Мінцифри планують запустити виробництво чипів розміром 180, 130 та 110 нм. Це далеко не найбільш передові розробки. Наприклад, американська компанія Intel та тайванська TSMC працюють над технологіями 1,8 нм та 4 нм відповідно. Передбачається, що такі чипи дозволять Україні закрити потреби в оборонному, аграрному та автомобільному секторах.
Зараз розглядають два варіанти того, як можна налагодити виробництво. Перший передбачає залучення компанії-ліцензіара, яка буде здійснювати контроль над будівництвом підприємства. У цьому випадку держава може отримати контрольний пакет акцій фабрики. За словами фахівців, вузьким місцем може стати постачання закордонного обладнання.
“На певне високотехнологічне обладнання черга становить 12-18 місяців”, – цитує Forbes слова Олександра Груданова, який є одним з учасників робочої групи при Мінцифри.
Другий варіант того, як можна налагодити виробництво, – залучення партнера через державний тендер. У цьому випадку держава може отримати міноритарну частку, яка дозволить квотувати замовлення на виробництво.
Серед потенційних партнерів називають австрійську AMS, французьку CMP, німецькі IHP і X-FAB, французько-італійську STMicro, ізраїльську TowerSemiconductors, а також материнську компанію китайського виробника чипів SMIC – LFoundry.
За словами Євгена Уткіна, будівництво фабрики в Україні обійдеться у 5 млрд доларів. У той же час Груданов називає іншу цифру:
“Опорна цифра під час будівництва фабрики за моделлю ліцензування – до $1 млрд”.
За його словами, з моменту укладення договору до вводу фабрики в експлуатацію може минути кілька років, а повної виробничої потужності варто очікувати на кінець третього року.
Сообщение Україна хоче запустити виробництво чипів: стали відомі деталі амбітного плану появились сначала на Експерт.
Криптовалюти4 місяці agoТоп-20 перспективних криптовалют на кінець 2024 року — Grayscale
Бізнес4 місяці agoРоссийский дрон зафиксировали возле Ровенской АЭС: пролетел “на критически низкой высоте”
Бізнес4 місяці agoУкраинские производители кормов для животных получили доступ к рынку Албании
Бізнес4 місяці agoСША приняли меры против глобальной криптосети, чтобы Россия не обходила санкции – Байден
Бізнес4 місяці agoПродажи электромобилей в ЕС падают четвертый месяц подряд. В августе – на 44%
Суспільство4 місяці agoРеформу старшої школи підтримують 85% старшокласників – Міносвіти
Суспільство4 місяці agoУмєров – про боротьбу з корупцією: Викрили десяток ділків і зекономили на закупівлях понад 16 мільярдів
Бізнес4 місяці ago“Это очень сложно сделать”. Магазины не могут отмечать на ценниках товары Нацкешбека
