Сільське господарство

Бізнес виступив проти підвищення податків під час війни

Published

1 рік ago

20.09.2024

Бізнес не підтримує ухвалений парламентом в першому читанні законопроєкт про підвищення податків. Ділові кола пропонують владі для наповнення бюджету зосередитися на боротьбі з тіньовою економікою та реформуванні митниці, інформує Європейська Бізнес Асоціація.

“Компанії, що залишаються в тіньовому секторі економіки, отримують економічні переваги порівняно з компаніями, що сплачують податки. Відповідно, можемо припустити, що це змусить частину білого бізнесу мігрувати в тінь, щоб вижити під час війни”, – вважають в ЄБА.

Ділові кола зазначають, що саме боротьба з тіньовим сектором економіки може забезпечити стале джерело доходів бюджету та оздоровити економіку. За оцінками дослідження Інституту соціально-економічної трансформації, держбюджет недоотримує близько 400 млрд грн від тіньового сектору.

“Ця сума відповідає обсягу додаткових коштів, яких наразі не вистачає в держбюджеті. Крім того, альтернативою підвищення військового збору, на думку бізнесу, може стати акумулювання коштів завдяки прийняттю економічного бронювання”, – вказали в ЄБА.

В Асоціації нагадали, що надавали низку ідей щодо альтернативних джерел наповнення бюджету, наприклад, додаткове оподаткування азартних ігор та ринку вживаних авто, скорочення деяких державних видатків.

В ІТ-індустрії дотримуються наступної думки: пропозиція підвищення податків суперечить ідеї створення правового режиму Дія Сіті, згідно з яким було зафіксовано 25 років незмінних податкових умов. Зміни умов в Дія Сіті можуть призвести до збільшення собівартості послуг та втрати конкурентоздатності на світовому ринку, потенційного виходу компаній з правового режиму Дія Сіті та навіть до інвестиційної релокації в інші юрисдикції.

Фахівці наголошують: якщо податкові зміни будуть запроваджені, це може призвести до падіння ІТ-галузі до 30% вже у 2025 році, скорочення кількості робочих місць, зменшення валютної виручки та податкових надходжень.

В контексті пропозиції підвищення ставки податку на прибуток для банків, на думку експертів Асоціації, фіскальний ефект від такого рішення буде нетривалим і суттєво зменшить надходження від виплати дивідендів державних банків вже у наступному році.

“Таке рішення матиме суттєві негативні наслідки для публічних фінансів. До того ж, запровадження такого зобов’язання ретроспективно є тривожним сигналом для всіх секторів економіки, підкреслить ризиковість регуляторного середовища та знизить бажання інвестувати в Україну”, – наголошують в ЄБА.

Бізнес-спільнота застерігає, що різка зміна фіскальної політики може негативно вплинути на забезпечення банків капіталом та створити необхідність докапіталізації. У випадку з державними банками необхідність докапіталізації потягне за собою додаткові видатки з державного бюджету, тож фіскальний ефект від цього рішення може бути знівельований багатьма довгостроковими негативними наслідками.

“Нещодавно були прийняті важливі законодавчі зміни, які мають запустити реформу Бюро економічної безпеки та Державної митної служби. Водночас важливо, щоб ці реформи не залишились «на папері», а були повною мірою втілені в життя”, – підкреслюють в ЄБА.

Нагадаємо, 17 вересня Верховна Рада з другої спроби підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт №11416-д, який передбачає підвищення податків на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд грн у наступному.

Доопрацьований законопроєкт передбачає:

підвищення військового збору з 1,5% до 5%;

збільшення податків для першої та другої групи ФОП;

авансові внески на АЗС;

1% для всіх форм ФОП третьої групи;

25% прибутку на фінустанови;

помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання).

Прогнозується, що у цілому законопроєкт Верховна Рада прийме у середині жовтня, а Міністерство фінансів пропонуватиме підвищення податків “заднім числом” з 1 жовтня.

Пропонуємо:

Уряд удосконалив процес надання підтримки малому бізнесу

Держрибагентство оголосило тендер на закупівлю пшениці для Судану

USAID має намір надати зерновикам грантів до 200 млн грн

Україна відправила агропродукцію до 39 країн Африки

Удосконалено процедуру отримання дозволу на ввезення зразків насіння

The post Бізнес виступив проти підвищення податків під час війни first appeared on zerno-ua.com.

Сообщение Бізнес виступив проти підвищення податків під час війни появились сначала на zerno-ua.com.

Сільське господарство

В USDA знизили прогноз щодо обсягів експорту українського зерна

Published

49 хвилин ago

13.01.2026

В міністерстві сільського господарства США (USDA) переглянули у бік зниження прогноз експорту пшениці з України у 2025-2026 (МР) з 14,5 млн тонн до 14 млн тонн (-0,5 млн тонн, або 3,4%). Причина – збільшення внутрішнього споживання з 7,6 млн тонн до 8,1 млн тонн (+0,5 млн тонн або 6,6%). Прогноз щодо кукурудзи залишився без змін, інформує Інтерфакс-Україна.

У звіті йдеться: макропрогноз щодо пшениці на 2025/26 рік передбачає збільшення постачання, споживання, торгівлі та кінцевих запасів. В світі споживання зросло на 0,9 млн тонн, або до 823,9 млн тонн. Процеси помітні в Росії, Україні та Марокко.

Мінсільгосп США не змінив оцінку врожаю пшениці в Україні — 23 млн тонн, експорт становитиме 14 млн тонн (-0,5 млн тонн), кінцеві запаси — 1,93 млн тонн. Внутрішнє споживання на думку аналітиків, зросте до 8,1 млн тонн (+0,5 млн тонн або 6,6%).

В USDA залишили без змін оцінку врожаю кукурудзи в Україні в 2025/26 МР — 29 млн тонн, зовнішні постачання оцінюють в 23 млн тонн, а кінцеві запаси — 0,85 млн тонн.

Прогноз світового виробництва пшениці в 2025/26 МР Мінсільгосп США збільшив до 842,17 млн тонн (+4,36 млн тонн), світового експорту — 219,76 млн тонн (+1,05 млн тонн), кінцевих запасів – 278,25 млн тонн (+3,38 млн тонн).

Прогноз світового виробництва кукурудзи в 2025/26 МР USDA підвищив до 1 296,01 млн тонн (+13 млн тонн), експорту — до 205,1 млн тонн (+0,01 млн тонн), кінцевих запасів — до 290,91 млн тонн (+11,76 млн тонн).

Сообщение В USDA знизили прогноз щодо обсягів експорту українського зерна появились сначала на zerno-ua.com.

Сільське господарство

Минулого року збанкрутіли 780 компаній. Значна частка сільгоспвиробників

Published

2 години ago

13.01.2026

За інформацією Верховного суду України, процес судового банкрутства у 2025 році розпочали 780 компаній, інформує Опендатабот.

Ця кількість – близько 10% загальних випадків припинень бізнесу. У 60% випадків українські компанії самостійно припиняють діяльність за процедурою. Обіги найбільших компаній-банкрутів коливаються в інтервалі 3,4-7,7 млрд грн. Найчастіше банкрутами стають ТОВ (84% випадків у 2025 році). Неплатоспроможними у минулому році ставали компанії, які займаються оптовою торгівлею та сільським господарством. Київ є лідером за кількістю бізнесів-банкрутів.

У 48 випадках банкрути намагаються втриматись: відновити платоспроможність та продовжити роботу за допомогою процедури санації. Втім це нижче ніж 1% випадків.

Частіше власники обирають превентивну реструктуризацію: 8 справ у 6 компаніях відкрито у 2025 році. Це випадки, коли бізнес починає реструктуризацію ще до виникнення неплатоспроможності, намагаючись не довести ситуацію до банкрутства.

Найчастіше банкрутами стають компанії з оптової торгівлі: 266 підприємств. На другому місці — сільське господарство: 71 компанія. Далі йдуть операції з нерухомістю — 53 компанії, будівництво — 48 компаній і роздрібна торгівля — 38 компаній.

Найбільше процедур банкрутства щодо бізнесу відкривають у Києві — 140 компаній (18%). Майже стільки ж у прифронтовій Запорізькій області — 138 компанії (17,7%). Наслідують Київщина — 86 компанії (11%), Дніпропетровщина — 85 (10,9%) та Одещина — 53 компанії (6,8%).

Ремарка: якщо врахувати, що оптова та роздрібна торгівля (по окремим напрямам), а також складська діяльність і харчова сфера мають певне відношення до агро, виходить не так мало компаній-банкрутів серед аграріїв минулого року. Але навіть пряма частка збанкрутілих компаній у сільському господарстві (9,1%), якщо взяти до увагу дані – істотна. І це – своєрідний маркер економічної ситуації в країні.

До топ-10 компаній, проти яких відкрито процедури банкрутства, потрапили підприємства, які ще нещодавно оперували доходами від 3,4 до 7,7 млрд грн. Найбільша справа стосується ДЕГС ХОЛДИНГ, що займалась торгівлею газом та мала понад 7,7 млрд грн доходу за 2024 рік. Далі йдуть ПРАЙД СОЛЮШНС УКРАЇНА з доходом 6,08 млрд грн та ОПТ-СИСТЕМС — 5,46 млрд грн.

Сообщение Минулого року збанкрутіли 780 компаній. Значна частка сільгоспвиробників появились сначала на zerno-ua.com.

Сільське господарство

Норвегія допоможе грошима українському селу

Published

20 години ago

12.01.2026

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде зустрівся у Києві з очільником МЗС України Андрієм Сибігою. Тема спілкування – аспекти двосторонніх відносин, а також нові ініціативи в галузі підтримки сільського господарства в Україні. Норвезька сторона саме на це має намір направити 40 млн крон (близько 168 млн грн), повідомляє Inkorr.

До обговорень долучилися міністри оборони України та Норвегії, Денис Шмигаль та Торе Сандвік.

Країни прагнуть зміцнити свої відносини. А фінансова допомога на підтримку сільського господарства є важливим кроком у забезпеченні продовольчої безпеки України, як і свідченням готовності Норвегії підтримати українців.

Ці ініціативи можуть сприяти не лише економічному розвитку, але й покращенню гуманітарної ситуації в регіонах, які постраждали внаслідок війни.

Сообщение Норвегія допоможе грошима українському селу появились сначала на zerno-ua.com.