На п’ятому році повномасштабної війни розмова про відновлення України починає змінюватися. В Гданську на Конференції з відновлення України URC 2026 уряди, міжнародні установи та бізнес-структури заявили про ширший фокус, підкресливши, що поряд із відновленням існує потреба зміцнити основи економіки України, що прискорить її шлях до європейської інтеграції.

Чимала частина обговорення слушно зосередилася на негайних пріоритетах. Енергетичні системи мають бути відновлені та стійкіші. Критично важлива інфраструктура має бути відбудована. Безпекові можливості України мають бути посилені. Справді, ці пріоритети реконструкції є передумовами для довготермінової стабільності країни.

Проте, крім негайного завдання реконструкції, є і стратегічніший виклик – визначити сектори, які можуть стимулювати довготермінове зростання України та зміцнити її позиції в Європі.

Відповідь не можна знайти, фокусуючись на тому, що пошкодила війна. Її потрібно знайти, зосередившись також на тому, що війна не змогла зруйнувати.

По всій Україні деякі галузі промисловості продовжують створювати цінність за умов, які змусили б чимало економік зупинитися. Вони підтримували експорт, підтримували громади й адаптувалися до нової реальності невизначеності. Сільське господарство є однією з них. І формула “Brains & Grains” («Інтелект і зерно») стала головним лейтмотивом, який лунав з основних майданчиків конференції у Гданську, демонструючи, що конкурентоздатність української економіки ґрунтується на синергії інтелекту, інновацій і потужного аграрного потенціалу.

До повномасштабного вторгнення в 2022 р. сільське господарство було однією з найконкурентніших галузей промисловості України, позиціонуючи країну як ключового постачальника зерна та рослинних олій на ринки Європи, Африки та Близького Сходу, роблячи вагомий внесок у глобальну продовольчу безпеку.

Війна завдала цьому сектору надзвичайного навантаження. Від пошкодженої інфраструктури та порушеної логістики до замінованих земель і нестачі робочої сили – умови були такими самими, як і майже у будь-якій іншій галузі. Проте виробництво тривало, експорт адаптувався, а фермери знайшли способи працювати там, де більшість секторів зупинилися б.

Сільське господарство вже здатне діставати відчутні експортні доходи, залучати інвестиції та стимулювати підвищення продуктивності. Ця стійкість є чіткою основою для відновлення України.

Це надто актуально на шляху України до членства в ЄС. Чимала частина дебатів у Європі зосереджена на тому, як українське сільське господарство конкуруватиме на єдиному ринку. Це питання важливе, але воно неповне. Більша можливість полягає в інтеграції та компліментарності. До прикладу, Європа нині залишається великим імпортером білкових культур для виробництва кормів, тоді як Україна має потенціал стати надійним постачальником сталого рослинного протеїну. Це не лише створює нові можливості для українських виробників, а й посилює продовольчу стійкість ЄС, диверсифікує ланцюги постачання та зменшує залежність від імпорту з інших регіонів світу. В цьому контексті інтеграція України до єдиного ринку може стати прикладом того, як сильні ознаки обох сторін доповнюють одна одну, створюючи додану вартість для всієї Європи.

Україна має масштаби, родючі землі, унікальні ринки експорту й виробників зі світовим досвідом. ЄС пропонує технології, дослідницький потенціал, інвестиційні рамки й доступ до ринків із високою вартістю. В поєднанні ці сильні сторони можуть зміцнити продовольчу безпеку Європи в період зростального кліматичного та геополітичного тиску.

Розкриття цієї можливості потребуватиме кардинальної зміни продуктивності. Саме тут інновації стають вирішальними. В Україні надання фермерам можливості використовувати передове насіння, сучасні засоби захисту рослин і цифрові інструменти у великих масштабах є основою підвищення врожайності, ефективнішого використання ресурсів і зміцнення експортного потенціалу. Відновлення сільськогосподарських угідь є паралельним пріоритетом. Великі площі постраждали від забруднення та мін, що обмежує їх безпечний обробіток. Відновлення потребуватиме розмінування, інвестицій в оцінку ґрунтів і сучасних методів ведення сільського господарства. Водночас відновлення має зосереджуватися на людях. Фермери, сільські підприємці та місцеві громади визначатимуть, чи спричинять інвестиції довготермінове зростання. Зміцнення навичок, доступ до фінансування та місцеві ланцюги створення вартості будуть так само важливими, як і відновлення фізичних активів.

Приватний сектор відіграє тут вирішальну роль. Компанії приносять капітал, технології, дослідницький потенціал і практичний досвід, набутий завдяки довготерміновій співпраці з фермерами. Тут практична співпраця є напрочуд важливою. Це стало очевидним у Гданську, де представники Corteva провели обговорення із зацікавленими сторонами з урядів, фінансових установ, бізнесу та місцевих громад. Окрім участі компанії у заході, багато найважливіших обмінів думок відбулися у прямих розмовах про масштабування наявних зусиль завдяки новим партнерствам і додатковій підтримці для пришвидшення відновлення.

Впродовж поколінь українські поля живили ринки далеко за межами її кордонів. Завдяки сталим інвестиціям, інноваціям і міцнішим партнерствам вони також можуть допомогти зміцнити економічне майбутнє країни в повоєнній відбудові та зробити свій внесок у стійкіші продовольчі системи Європи.

Ігор Тесленко, президент регіону EMEA Corteva Agriscience. 

Сообщение Україна може відновити економіку завдяки потужному сільському господарству появились сначала на zerno-ua.com.

Станом на 14 липня українські аграрії в усіх регіонах країни почали збирати ранні зернові та зернобобові культури. Обмолочено 763,0 тис. га, або 6% прогнозованих площ, намолочено 3,1 млн тонн зерна нового врожаю, інформує Мінекономіки.

Зібрали:

ячмінь – намолочено 1842,4 тис. тонн із площі 417,7 тис. га при середній врожайності 44,1 ц/га;

пшениця – 1113,1 тис тонн із площі 280,7 тис. га, середня врожайність становить 39,6 ц/га;

горох – 156,4 тис. тонн гороху з площі 64,6 тис. га, врожайність 24,2 ц/га.

За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. Зокрема:

Одеська область – 1 001,0 тис. тонн з площі 238,0 тис. га (пшениці – 190,1 тис. тонн, ячменю – 728,9 тис. тонн, гороху – 82,0 тис. тонн);

Миколаївська область – 805,1 тис. тонн з площі 227,3 тис. га (пшениці – 351,5 тис. тонн, ячменю – 409,2 тис. тонн, гороху – 44,4 тис. тонн);

Дніпропетровська область – 567,3 тис. тонн з площі 148,2 тис. га (пшениці – 385,8 тис. тонн, ячменю – 172,3 тис. тонн, гороху – 9,2 тис. тонн).

Окрім цього, в Україні триває збирання озимого та ярого ріпаку – першої олійної культури нового врожаю. Обмолочено на площі 77,0 тис. га, зібрано 149,1 тис. тонн при середній врожайності 19,4 ц/га.

Сообщение Аграрії намолотили понад 3 млн тонн зерна появились сначала на zerno-ua.com.

30 фахівців операторів протимінної діяльності та представників органів держвлади пройшли навчання з безпечного виконання робіт на радіоактивно забруднених територіях. Про це інформує Мінекономіки.

“Коли сапери працюють на територіях, що зазнали впливу війни, вони мають бути готові до різних сценаріїв. Забруднені ізотопами землі чи будівлі можуть бути не лише на території Чорнобильської зони відчуження. Джерела іонізуючого випромінювання використовують у медицині, металургії, геології, наукових установах. Чи є ймовірність, що внаслідок бойових дій такі джерела можуть бути пошкоджені? Не виключена. Саме тому в командах операторів ПМД мають бути фахівці, які зможуть виявити таке забруднення і викликати на місце спецпідрозділ ДСНС, який має необхідну кваліфікацію для роботи в умовах забруднення”, — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний.

Курс складався із двох частин — теоретичного блоку, який слухачі проходили онлайн, та практичних занять. Теорія була розділена на чотири модулі. Загальна тривалість – понад 30 годин. Вона включала загальну інформацію про радіоактивність, хімічне забруднення, радіоактивні джерела, засоби захисту тощо. Практичні заняття тривали два дні і проходили в межах території Зони відчуження Чорнобильської АЕС. Учасники вчилися користуватися приладами радіаційної та хімічної розвідки, проводити відповідне маркування, розміновувати забруднену територію тощо.

“Саме демінери будуть першими людьми, що заходитимуть на деокуповані території. Для нас важливо як забезпечити безпеку наших колег, так і переконатись, що кожному джерелу іонізуючого випромінювання, яким володіє Україна, буде приділена належна увага”, — підкреслила старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, кандидатка біологічних наук Олена Паренюк.

Здобуті навички допоможуть саперам під час обстеження й очищення територій від вибухонебезпечних предметів під час виконання завдань у районах із потенційною радіаційною або хімічною загрозою.

У тренінгу взяли участь представники приватних і міжнародних операторів протимінної діяльності та фахівці Центру гуманітарного розмінування. Більшість учасників відзначила високий рівень програми та практичне значення здобутих навичок.

Реалізація практичної частини тренінгу стала можливою завдяки підтримці Державної агенції з управління зоною відчуження та Чорнобильського біосферного радіаційного заповідника.

Тренінг організували Центр гуманітарного розмінування, Французька національна академія офіцерів пожежної служби (ENSOSP) за участі Національного університету цивільного захисту України та Інституту проблем безпеки АЕС НАН України. Тренінг реалізується в межах проекта RRADEW за фінансування Європейської Комісії.

Сообщение Оператори протимінної діяльності готуються до робіт на радіоактивно забруднених територіях появились сначала на zerno-ua.com.