Connect with us

Сільське господарство

Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Єврокомісії щодо екстреної допомоги для українських фермерів через блокаду портів

Published

on

Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської Комісії з проханням розглянути можливість виділення €220 млн безповоротної підтримки. Призначення – компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників.

Про це інформує Урядовий портал.

Кошти пропонується спрямувати через держпрограму “Доступні кредити 5-7-9%” для забезпечення ліквідності підприємств, які через російські атаки на порти Великої Одеси втратили можливість безперешкодно експортувати продукцію та потребують фінансування для продовження операційної діяльності й проведення осінньої посівної кампанії.

“Через блокування росією морського експорту тисячі українських фермерів не можуть реалізувати вже вирощену продукцію та отримати кошти для продовження роботи. Саме тому ми звернулися до Європейської Комісії із пропозицією підтримати українських виробників шляхом компенсації відсотків за кредитами. Це дозволить аграріям зберегти ліквідність, провести осінню посівну кампанію та уникнути вимушеного продажу продукції за заниженими цінами”, – наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Тривале блокування роботи портів створює масштабну фінансову кризу для аграрного сектору. У 2026/2027 маркетинговому році Україна має експортувати близько 64,4 млн тонн аграрної продукції. Водночас через тривалі обмеження роботи морських портів експорт може скоротитися майже вдвічі – до близько 29,6 млн тонн.
Це означає, що значні обсяги зернових та олійних культур залишатимуться всередині країни. Уже в жовтні ефективні потужності зі зберігання можуть бути повністю заповнені, а до листопада понад 9 млн тонн зерна, олійних культур та шроту можуть залишитися без необхідних складських потужностей. Найбільші ризики виникають для експорту пшениці. Її експорт може скоротитися з 17,6 млн тонн до 8,3 млн тонн.

Через відсутність можливості реалізувати продукцію аграрії змушені накопичувати запаси без надходження коштів від продажу. За оцінками Мінагрополітики, протягом маркетингового року сектор отримає близько 6,4 млрд євро грошових надходжень при операційних витратах на рівні €11,2 млрд. До листопада у непроданих запасах буде акумульовано продукції майже на €10,8 млрд, а мінімальна потреба агросектору в обіговому капіталі становитиме близько €4 млрд.

Тому Україна пропонує ЄС надати 220 млн євро безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». Такий внесок дозволить забезпечити кредитний портфель обсягом до €4 млрд для фінансування оборотного капіталу аграріїв із кінцевою ставкою для позичальників не більше 10% річних.

Підтримкою зможуть скористатися малі та середні сільськогосподарські виробники, які відповідають вимогам програми та критеріям екологічної і соціальної відповідальності (ESG). Залучені кошти дадуть змогу аграріям профінансувати заробітну плату, оренду земель, зберігання та доробку врожаю та підготовку до нової посівної кампанії.

Також це зменшить навантаження на прикордонну інфраструктуру країн ЄС та збереже експортний потенціал України до відновлення роботи морських портів.

Нещодавно ЄС підтвердив намір спрямувати Україні €1,4 млрд за рахунок доходів від заморожених російських активів, про що повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

“Кошти будуть використані на посилення оборони та зміцнення стійкості нашої держави. Відповіддю на російський терор має бути посилення України. За кожен новий злочин росія має платити”, – наголосив очільник Уряду.

 

Сообщение Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Єврокомісії щодо екстреної допомоги для українських фермерів через блокаду портів появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading
Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Сільське господарство

Україна та Італія поспілкувались про агроекспорт в умовах російських атак на порти

Published

on

By

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький провів зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Італійської Республіки в Україні Карло Формозою. У зустрічі також взяв участь заступник Міністра Денис Башлик. Сторони обговорили наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси, ризики для експорту української аграрної продукції та можливі напрями посилення підтримки українських агровиробників з боку Італії.

Про це інформує Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Тарас Висоцький зазначив, що через російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру наприкінці липня – початку серпня експорт аграрної продукції суттєво скоротився.

“Нинішня ситуація в українському аграрному секторі складна. У серпні ми змогли експортувати лише близько третини від потенційного обсягу. Альтернативні маршрути дозволяють збільшити цей показник до 50%, але повністю замінити можливості чорноморських портів вони не можуть. Тому перед нами стоїть подвійне завдання – забезпечити стійкість експортних маршрутів і водночас створити додаткові потужності для зберігання врожаю”, – наголосив Тарас Висоцький.

За його словами, прогнозований потенціал експорту української аграрної продукції становить близько 60 млн тонн. Якщо можливості експорту залишатимуться обмеженими, значні обсяги продукції потребуватимуть додаткового зберігання.

Одним із ключових питань зустрічі стала можлива підтримка Італією українських агровиробників у створенні тимчасових потужностей для зберігання зерна. Йшлося, зокрема, про використання зернових рукавів та інших рішень, а також про запровадження системи ваучерів, які дозволять фермерам самостійно забезпечувати необхідні послуги та обладнання для зберігання.

“Україна вже залучила близько 35 млн доларів міжнародної підтримки на напрям тимчасового зберігання зерна, зокрема 25 млн доларів від Світового банку та близько 10 млн доларів від інших партнерів. Водночас залишається потреба у додатковому фінансуванні”, – зазначив Тарас Висоцький.

Італійська сторона повідомила, що розглядає можливість спрямування підтримки через програми ФАО. Зокрема, через систему ваучерів, яка може доповнити підтримку із забезпечення зерновими рукавами.

Також говорили про чинні українсько-італійські проєкти в аграрній сфері, зокрема на Одещині, де вже реалізуються ініціативи з відновлення та модернізації зрошувальних систем, підтримки фермерів і розвитку сільських територій.

Ще один важливий напрям – програма TERRA, яка має розширити доступ малого та середнього аграрного бізнесу до фінансування. Сторони домовилися працювати над тим, щоб пришвидшити необхідні організаційні рішення для її практичної реалізації.

Також обговорили підтримку відновлення портової та логістичної інфраструктури та посилення стійкості альтернативних маршрутів експорту української аграрної продукції. Міністр наголосив на важливості розвитку європейських Шляхів солідарності та диверсифікації логістики, зокрема залізничних маршрутів.

Сообщение Україна та Італія поспілкувались про агроекспорт в умовах російських атак на порти появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

Сільське господарство

Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення Державного реєстру документів

Published

on

By

Уряд створює Держреєстр документів у сфері благополуччя тварин. Визначено порядок ведення Державного реєстру документів, виданих відповідно до законодавства про благополуччя тварин. Це має забезпечити систематизацію інформації про документи, що підтверджують відповідність встановленим вимогам, а також посилить державний контроль у цій сфері, повідомляє Мінагро.

Реєстр міститиме інформацію про державні сертифікати та тимчасові допуски, які підтверджують достатній рівень знань і навичок персоналу щодо дотримання вимог законодавства про благополуччя тварин. Також до нього вноситимуться дані про сертифікати придатності транспортних засобів до перевезення тварин, дозволи на здійснення коротко- та довготривалих рейсів і рейсові журнали.

Відповідно до законодавства, працівники тваринницьких підприємств, які безпосередньо здійснюють утримання, забій, транспортування тварин та супутні операції, повинні мати достатні знання та навички щодо дотримання вимог законодавства про благополуччя тварин. Підтвердженням цього є державний сертифікат або витяг з Реєстру.

Створення Реєстру дозволить централізовано збирати, зберігати, обробляти та надавати інформацію про відповідні документи, а органам державного контролю – оперативно перевіряти їх наявність і чинність. Це, зокрема, допоможе запобігати допуску до роботи з тваринами осіб, які не мають підтверджених знань та навичок, необхідних для належного виконання відповідних обов’язків.

Постанова визначає повноваження держателя та адміністратора Реєстру, вимоги до реєстрової інформації, порядок її внесення та надання витягів, автоматичного формування реєстрових номерів, а також вимоги до зберігання та захисту даних.

Прийняття постанови сприятиме посиленню державного контролю за дотриманням законодавства про благополуччя тварин та підвищенню стандартів поводження з тваринами під час їх утримання, забою та транспортування.

Сообщение Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення Державного реєстру документів появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

Сільське господарство

Молдовська залізниця не погодила передачу зерна, УЗ перенаправляє вантажі

Published

on

By

ДП “Залізниця Молдови” не погодила передачу зернових вантажів через прикордонний перехід Кучуран. АТ “Укрзалізниця” перенаправляє зерно, яке мало передаватися до Молдови через прикордонний перехід Кучурган—Новосавицька, на інші стики, інформує Rail.insider із посиланням на інформацію товариства.

Своє рішення УЗ пояснила тим, що зернові вантажі для транспортування через зазначений перехід не погодила ДП “Залізниця Молдови”. Довелось перенаправити вантажі на інші прикордонні переходи з країною, скоригувати плату за перевезення.

Нещодавно Європейська залізнична вантажна асоціація (ERFA) попередила про серйозні обмеження пропускної спроможності залізниць ЄС. Причини: одночасні ремонти, закриття ліній, недостатня якість об’їзних маршрутів, слабка координація між країнами.

Наведені проблеми вже впливають на перевезення зернових та іншої аграрної продукції, а також роботу портів і терміналів. Гострим питанням є те, що формальна наявність альтернативного маршруту не гарантує необхідної пропускної спроможності.

На окремих обхідних напрямках поїзди обмежені масою 1200 тонн і довжиною 535 метрів, а на румунській ділянці Видин—Голенці—Крайова через стан інфраструктури швидкість становить лише близько 30 км/год. Маршрут через Кардам—Негру-Воде має обмеження до 1000 тонн. Це ускладнює використання його інтермодальними поїздами.

Актуальною проблемою є затримки на міжнародних переходах. ERFA повідомляє, що, час проходження кордону в окремих випадках може досягати 20 годин. Довші об’їзні маршрути та простої збільшують оборот вагонів, потребу в локомотивах і машиністах та загальну вартість перевезень.

Для України ці обмеження особливо відчутні на тлі переорієнтації агроекспорту на західні кордони.

Сообщение Молдовська залізниця не погодила передачу зерна, УЗ перенаправляє вантажі появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

В тренді