Сільське господарство
Парламент ухвалив кліматичний закон
Верховна Рада України ухвалила кліматичний закон, який має наблизити наше законодавство до норм ЄС, інформує 24tv.ua
Україна таким чином, виконуватиме міжнародні екологічні зобов’язання. Закон має сприяти створенню “зелених” робочих місць, скороченню викидів парникових газів, адаптації до зміни клімату та впровадженню нових фінансових механізмів для реалізації кліматичних проектів. Запровадження закону є важливим кроком до євроінтеграції України і виконання Плану для Ukraine Facility. Висновки та враження – за аграріями.
В України є зобов’язання досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, забезпечення низьковуглецевого та сталого розвитку, екологічної, продовольчої та енергетичної безпеки країни, зменшення обсягів викидів парникових газів щонайменше на 65% до 2030 року відповідно до рівня 1990 року, – держава має чітко визначити як, коли і які конкретні кроки мають бути зроблені в цих напрямках.
Пропонуємо:
Зеленський затвердив євроінтеграційний закон про виноробство
Словаччина висловила готовність надати техніку для розмінування
Прогнозується подальше здорожчання сільгоспземель на 20%
Обсяг експорту українського гороху може значно зрости
The post Парламент ухвалив кліматичний закон first appeared on zerno-ua.com.
Сообщение Парламент ухвалив кліматичний закон появились сначала на zerno-ua.com.
Сільське господарство
Група Лондонської фондової біржі: у разі запровадження експортного мита Україна втратить 20% площ під олійними
Законопроєкт №13134 у частині запровадження 10% експортного податку на ріпак і сою з України має загрозу для посівних площ під цими культурами на 20%, йдеться у повідомленні аналітиків LSEG Agriculture Research (підрозділ групи Лондонської фондової біржі, London Stock Exchange Group), інформують УНН.
“Поправка буде вигідною для переробної галузі, яка отримає можливість збільшити свої переробні потужності за рахунок дешевшої сировини, тоді як фермери можуть різко скоротити площі під олійними культурами у наступному сезоні через зниження рентабельності”, — йдеться в публікації.
Автори попереджають, що ініціатива, якою запроваджується 10% експортне мито на ріпак і сою, за винятком фермерів і фермерських кооперативів, які експортують власну сировину, був поданий до парламенту України в середині червня, викликала занепокоєння аграрної спільноти.
“Більшість малих і середніх сільськогосподарських підприємств не ризикуватимуть відправляти свій ріпак і сою з 10% експортним митом і перестануть покладатися на свої найприбутковіші культури”, — пишуть автори.
Аналітики посилаються на дані Національного інституту аграрної економіки, відповідно до яких у 2024 році рентабельність виробництва ріпаку в Україні досягла 60%, рентабельність сої — 40% завдяки стабільному зовнішньому попиту та зростанню цін, тоді як рентабельність виробництва зернових була значно нижчою і коливалася від 11% для кукурудзи до 25% для ячменю.
“Ціни FOB-Одеса на ріпак врожаю 2025 року зросли на 550-560 доларів за тонну для поставок у липні-серпні на початку липня з 515-525 доларів за тонну на початку продажів на початку квітня 2025 року, тоді як ціни CPT-Одеса на ріпак були оцінені в діапазоні від 520 до 540 доларів (24 800-25 800 грн, з ПДВ) за тонну для поставок у липні-серпні, що на 20 доларів більше, ніж три місяці тому, згідно з даними LSEG, що підкріплюється сильним експортним попитом у поєднанні з побоюваннями щодо зменшення обсягів виробництва”, — йдеться в матеріалі.
Українська переробна промисловість з потужністю майже 22,0 млн тонн, швидше за все, буде задоволена можливістю отримати більше сировини, крім соняшникового насіння, за нижчими цінами, якщо законопроєкт буде прийнятий, вважають автори.
“Українські переробники мали труднощі з покриттям своїх операційних потреб у насінні соняшнику протягом поточного сезону 2024/25 (вересень-жовтень) на тлі падіння виробництва. За оцінками USDA, виробництво насіння соняшнику в Україні у 2024 році впало до 12,9 млн тонн, що на 17% менше, ніж у попередньому сезоні, тому фермери вважали за краще утримувати насіння соняшнику, очікуючи на зростання цін”, — йдеться в тексті.
За даними українського аналітичного агентства АПК-Інформ, ціни CPT на українське насіння соняшнику кілька разів протягом сезону 2024/25 досягали рекордного рівня 27 000 грн за тонну, включаючи ПДВ.
Стрімке зростання цін на насіння соняшнику в поєднанні з обмеженими поставками від фермерів змусило деякі українські переробні підприємства призупинити свою діяльність в середині квітня, раніше ніж зазвичай, очікуючи, поки на ринок не надійде ріпак з нового врожаю 2025 року.
“З огляду на нижчі ціни та обмежений попит, українські фермери можуть вирішити скоротити площі під ріпаком та соєю на 15-20% у наступному сезоні 2026/27, згідно з оцінками учасників ринку, опитаних LSEG Agriculture Research, оскільки посівна кампанія 2025 року вже була завершена на момент введення 10% експортного податку”, — наголошують фахівці.
Сообщение Група Лондонської фондової біржі: у разі запровадження експортного мита Україна втратить 20% площ під олійними появились сначала на zerno-ua.com.
Сільське господарство
За час війни прибутки виробників курятини помітно збільшились
У першому кварталі поточного року вітчизняні виробники курятини відчули зростання фінансових показників, інформує голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
“Дохід зріс до 39,3 млрд грн, що майже в 9 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року (коли підприємства вперше перейшли зі спрощеної системи на податок на прибуток)”, — йдеться на його сторінці.
Він проінформував також, що сума сплаченого податку на прибуток зросла до 360,6 млн грн, і це у 63 рази вище за показник 2022 року. Рівень сплати податку на прибуток підвищився до 0,92% (проти 0,13% у 2022 році).
“Частка збиткових підприємств знизилася з 50% до 23%. Кількість підприємств із доходом понад 40 млн грн зросла на 43% — до 102 платників”, — підкреслив Гетманцев.
Сообщение За час війни прибутки виробників курятини помітно збільшились появились сначала на zerno-ua.com.
Сільське господарство
Україна стала більше експортувати ВРХ: обсяги, суми, країни
За січень-травень 2025 року наша країна відправила на зовнішні ринки 8,5 тис. тонн живої ВРХ. Цей показник в 2,2 раза вищий, ніж за аналогічний період роком раніше, інформує Державна митна служба.
У доларах обсяг експорту потроївся до $18,9 млн у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.
Хто купляв українську живу Велику рогату худобу за звітний період: Казахстан (6,2%), Лівія (11,8%) та Ліван (80,4%).
Сообщение Україна стала більше експортувати ВРХ: обсяги, суми, країни появились сначала на zerno-ua.com.
- Криптовалюти6 місяців ago
6 криптовалют, на які варто звернути увагу у 2025 році
- Криптовалюти9 місяців ago
Топ-20 перспективних криптовалют на кінець 2024 року — Grayscale
- Бізнес10 місяців ago
Российский дрон зафиксировали возле Ровенской АЭС: пролетел “на критически низкой высоте”
- Економіка7 місяців ago
Яка економіка досягла найкращих результатів у 2024 році: дані The Economist
- Бізнес10 місяців ago
Украинские производители кормов для животных получили доступ к рынку Албании
- Бізнес10 місяців ago
США приняли меры против глобальной криптосети, чтобы Россия не обходила санкции – Байден
- Криптовалюти7 місяців ago
Що буде з Біткоїном у 2025 році
- Бізнес10 місяців ago
Продажи электромобилей в ЕС падают четвертый месяц подряд. В августе – на 44%