Connect with us

Сільське господарство

Плануємо сівозміну: після яких культур краще сіяти соняшник і кукурудзу?

Published

on

Дослідження Corteva Agriscience щодо впливу попередників на врожайність засвідчило важливість використання сучасного захисту рослин

Міжнародна науково-технологічна компанія Corteva Agriscience продовжує працювати над ефективними рішеннями для фермерів, що дають змогу одержувати високі врожаї навіть за складних умов. Команда агрономічної підтримки компанії презентувала масштабне дослідження впливу сівозміни на врожайність кукурудзи та соняшнику. Це дослідження, яке тривало в 2020–2024 рр., охопило понад 3000 полів фермерів у різних регіонах України.

«Є певні твердження та упередження щодо впливу сівозміни на врожайність польових культур. Працюючи з фермерами та прагнучи надавати їм точну інформацію щодо вирощування кукурудзи та соняшнику, фахівці Corteva вирішили їх перевірити. Тому провели ґрунтовне дослідження, яке містило аналіз не лише попередніх культур, а й умов зволоження, адже це ключовий чинник, що впливає на врожайність», – пояснює Сергій Резніченко, керівник з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience.

Результати дослідження засвідчили, що серед 1575 полів кукурудзи найпоширенішими попередниками є кукурудза на зерно, озима пшениця, соняшник і соя. Рідше трапляються ріпак, ячмінь і цукрові буряки. Водночас найкращі показники врожайності продемонструвала кукурудза, вирощена після ріпаку: 13,6 т/га (за помірного зволоження); після цукрових буряків: 12 т/га (за достатнього зволоження); після ячменю: 11,2 т/га (за посушливих умов).

Якщо ж умови посушливі, рекомендованим попередником є озима пшениця, тоді як соняшник, соя та кукурудза як попередники не забезпечують високої врожайності. За доволі зволожених умов прийнятними попередниками є також соняшник і соя.

Дослідження на 1510 полях соняшнику засвідчило, що найкращим і найпоширенішим попередником для цієї культури є кукурудза на зерно, яка забезпечує врожайність до 3,62 т/га. За достатнього зволоження гарні результати дають й озимі зернові культури: до 3,96 т/га. Рідше соняшник сіють після соняшнику, сої чи озимого ріпаку. Однак ці культури належать до групи ризику через спільні хвороби, тому потребують ретельного захисту.

«Попри поширену думку, дослідження засвідчило, що одним із найгірших попередників для соняшнику та кукурудзи є пар, тобто незасіяне в попередній рік поле. Це зумовлено тим, що такі поля часто не отримують належного та вчасного захисту. Загалом наші дослідження засвідчили важливість комплексного аналізу всіх чинників впливу на врожайність, зокрема використання інноваційних препаратів захисту, наприклад, таких, як пропонує Corteva. Саме вони є запорукою одержання стабільних врожаїв за умов мінливого клімату України», – підсумовує Сергій Резніченко.

The post Плануємо сівозміну: після яких культур краще сіяти соняшник і кукурудзу? first appeared on zerno-ua.com.

Сообщение Плануємо сівозміну: після яких культур краще сіяти соняшник і кукурудзу? появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading
Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Сільське господарство

Компанія Deutsche Saatveredelung AG (DSV) завершила складний фінансовий 2023/2024 рік з достойним результатом

Published

on

By

У 2023/2024 фінансовому році DSV груп досягнула об’єму продаж на рівні €253,0 мільйонів, EBT – €11,1 мільйонів.

«Як і передбачалося, рік видався складним, проте ми досягли хорошого результату, який значно перевершив очікування»,- сказав Др. Ейке Хупе, член виконавчої ради, відповідальний за продажі, управління продуктами, маркетинг, селекцію та обслуговування клієнтів.

Завдяки збільшенню площ вирощування ріпаку в Європі в 2022 році, продажі ріпаку в 2023 році нормалізувалися, а завдяки якісним сортам озимої пшениці та озимого ячменю, бізнес зернових DSV розвинувся дуже добре. Компанія також відслідковує зростання попиту на ринку кукурудзи, що сприяє значному збільшенню обсягів продажів кукурудзи DSV.

У 2023/2024 році обсяг інвестицій становив €7,9 млн. Знову ж таки, інвестиції були зосереджені на модернізацію селекційних станцій. Наприклад, введено в експлуатацію новий машинний зал у Тюле, місці, де ведеться активна селекція ріпаку DSV. Дані інвестиції мають значний вплив на ефективність робочих процесів і, таким чином, допомагають забезпечити високі стандарти якості селекційної роботи.

«Геополітичні кризи продовжуватимуть впливати на аграрні ринки, а очікувана волатильність ринків спричиняє зростання невизначеності для всіх компаній сектору» – сказав Клайв Крюккемаєр, член виконавчої ради, відповідальний за фінанси, персонал, закупівлю та виробництво. «Ми розглядаємо майбутні виклики як можливість і тому продовжуватимемо сталий розвиток DSV крок за кроком. Ми інвестуємо в наші системи управління товарами та сталий розвиток, у технології селекції, логістичні рішення та стратегії продажів. Все це для наших співробітників, наших клієнтів та партнерів у сільському господарстві, а також інших секторах, з якими ми формуємо та розділяємо майбутнє», – підсумував Клайв Крюккемайєр.

Deutsche Saatveredelung AG (DSV) – німецька селекційна компанія зі 100-річною історіє.

DSV бере свій початок з 1923 року як компанії, що виробляла насіння кормових культур для фермерів, що її заснували. На даний момент DSV є одним зі світових лідерів у селекції ріпаку, зернових культур, а також кормових та газонних трав. Крім материнської компанії DSV представлена дочірніми компаніями у Франції, Данії, Нідерландах, Аргентині Польщі, Великобританії, Канаді та Україні.

Сообщение Компанія Deutsche Saatveredelung AG (DSV) завершила складний фінансовий 2023/2024 рік з достойним результатом появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

Сільське господарство

Україна активно експортувала до Китаю: цифри

Published

on

By

Впродовж 10 місяців п.р зовнішні постачання української агропродукції до Китаю у валюті склали $1,2 млрд, інформує Мінагрополітики.

Як заявив міністр аграрної політики Віталій Коваль під час зустрічі з новопризначеним послом КНР в Україні Ма Шенкунем, імпорт аграрних товарів з Китаю до України за цей час склав понад $220 млн. Тобто ми продаємо більше, ніж купляємо, що для країни непогана новина.

“Ми бачимо потенціал у взаємній торгівлі. До прикладу, за 10 місяців цього року агроекспорт з України в Китай склав $1 млрд 250 млн. А імпорт аграрних товарів з Китаю до України – понад $220 млн”, – зазначив Віталій Коваль.

Сторони обговорили можливі нові напрямки співпраці в галузі сільського господарства між державами. Теми: спільне відкриття нових ринків для експорту, будівництво підприємств з переробки агропродукції із трансфером китайських технологій. Міністр також зауважив, що ще одна точка дотику – освітні проєкти в агросфері.

“Нам є чим поділитись і ми готові переймати їхній досвід. Агроосвіта – це довготривалий міст для співпраці між нашими країнами”, – наголосив очільник Мінагро.

 

 

Пропонуємо:

Міністр сільського господарства Польщі: українські товари порушують стабільність європейських ринків

ВР прийняла Закон про держрегулювання сфери захисту рослин

Вихід до портів: у Румунії будують автомагістраль у напрямку українського кордону

Сообщение Україна активно експортувала до Китаю: цифри появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

Сільське господарство

Аграрії з прифронтових та деокупованих територій отримали допомогу

Published

on

By

Від держави надійшли кошти українським агровиробникам, які працюють на прифронтових та деокупованих територіях, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

За розповсюдженою інформацією, понад 3,1 тис. фермерських господарств та інших виробників с/г продукції, які обробляють до 120 га на деокупованих територіях, отримали по 8000 грн безповоротної допомоги за гектар. Загальна сума від держави сягає 795,75 млн грн.

Допомога спрямована аграріям з окремих районів Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

Завершилася виплата 1000 гривень за гектар угідь для фермерів, які працюють у зонах потенційних бойових дій а також 2000 гривень за гектар для тих, хто веде діяльність безпосередньо на територіях бойових дій.

Кошти отримали 2,3 тис. аграріїв та с/г товаровиробників. Загалом Уряд на цю ініціативу Мінагро виділив 1,5 млрд грн.

“Підтримка прифронтових територій є пріоритетом Мінагрополітики. Тож ми продовжуємо шукати можливості для допомоги аграріям і у 2025 році. Це важливо для забезпечення продовольчої безпеки України і світу”, – наголосив Віталій Коваль.

Міністр подякував за підтримку аграріїв президенту України Володимиру Зеленському, прем’єр-міністру Денису Шмигалю та Міністерству фінансів України.

 

 

Пропонуємо:

Міністр сільського господарства Польщі: українські товари порушують стабільність європейських ринків

ВР прийняла Закон про держрегулювання сфери захисту рослин

Вихід до портів: у Румунії будують автомагістраль у напрямку українського кордону

Сообщение Аграрії з прифронтових та деокупованих територій отримали допомогу появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

В тренді