Уряд Південної Кореї планує розробити національну сільськогосподарську платформу на основі штучного інтелекту. Її мета – реструктуризація виробництва свіжих продуктів та систем управління фермерським господарством. Ініціатива звільняє розумне сільське господарство від залежності від досвіду окремих фермерів до моделі, в якій ШІ підтримує управління ростом сільськогосподарських культур та приймає оперативні рішення.

Про це повідомляє Chosun Biz.

План, відомий як “національний план платформи сільського господарства AX”, був оголошений на зустрічі міністрів економіки 4 лютого. AX розшифровується як “трансформація ШІ”, що означає застосування штучного інтелекту в усіх виробничих системах, а не його використання як окремого інструменту.

За пропозицією, уряд створить платформу управління фермерським господарством на основі ШІ та даних. Вона буде зосереджена на вирощуванні сільськогосподарських культур. Штучний інтелект аналізуватиме зростання сільськогосподарських культур, тиск шкідників та хвороб, а також умови вирощування, а потім надаватиме рекомендації, адаптовані до рівня досвіду фермерів. Система призначена для підтримки вищої автоматизації сільськогосподарських об’єктів, зокрема теплиць та інших систем виробництва з контрольованим середовищем.

Проєкт має бути реалізований у форматі державно-приватного партнерства. Буде створено спеціалізовану компанію зі спільними інвестиціями уряду та приватного сектору для залучення приватних технологій та капіталу. Очікується, що загальний обсяг інвестицій у проєкт сягне щонайменше 290 мільярдів вон, що еквівалентно приблизно $218 млн, з держфінансуванням до 140 мільярдів вон, або близько $105 млн. Приватний сектор збереже понад 51% власного капіталу та керуватиме операціями проекту.

Спеціалізована компанія розроблятиме моделі штучного інтелекту, призначені для виробництва сільськогосподарських культур, та застосовуватиме їх у комерційних фермах та розумному сільському господарстві. Уряд також планує визначити окремі регіони як райони розумного сільського господарства зі штучним інтелектом, де одночасно можуть відбуватися масштабні демонстрації та впровадження. Паралельно очікується спрощення процедур ліцензування та затвердження, а також розглядається питання фінансової підтримки через політичні позики.

В уряді кажуть, що платформа має на меті знизити бар’єри для входу на ринок для старих виробників та нових учасників шляхом стандартизації систем вирощування на основі штучного інтелекту. План також включає розробку стандартної моделі розумного фермерства зі штучним інтелектом з довгостроковою метою просування її як експортно-орієнтованого рішення.

В уряді також наголошують, що ця платформа розроблена для підвищення продуктивності у вирощуванні свіжих продуктів шляхом інтеграції аналізу даних, автоматизації та підтримки рішень на основі штучного інтелекту в щоденне управління сільськогосподарськими культурами, особливо в тепличних та інтенсивних виробничих системах.

Сообщение Південна Корея планує створити національну платформу на основі штучного інтелекту для вирощування свіжих продуктів появились сначала на zerno-ua.com.

У вітчизняному агросекторі можуть статися відчутні зміни. Йдеться про структуру посівних площ під урожай 2026 року. Наразі площа під зерновими може істотно скоротитися. Це відбувається на фоні зменшення посівів пшениці та ячменю, а також зростання площ під кукурудзою, йдеться у повідомленні аналітиків АПК-Інформ.

Експерти прогнозують, що посіви пшениці в Україні можуть скоротитися на 5% проти 2025 року та становити трохи менше, ніж 5 млн га. За оцінкою фахівців, посівна площа під ячменем очікується на рівні 1,1 млн га (-21% до показника попереднього року), а кукурудзи – 4,7 млн га (+3%). Загальна посівна площа під зерновими культурами може становити 11,5 млн га, що на 4% поступається показнику 2025 року.

“Такі оцінки пояснюються несприятливими погодними умовами під час сівби озимих під урожай 2026 р. та активним попитом на кукурудзу в поточному сезоні, що може сприяти збільшенню її посівів. Також слід зазначити, що складні погодні умови наприкінці січня і на початку лютого можуть призвести до пошкодження посівів озимого клину пшениці та ячменю”, – зазначають аналітики “АПК-Інформ”.

Сообщение Скорочуються посіви зернових появились сначала на zerno-ua.com.

США агресивно заходять на нові ринки кукурудзи, укріплюються на традиційних, активно відтискають конкурентів, заявила керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко.

Про це повідомляє Latifundist.

До топ-5 імпортерів кукурудзи входить ЄС. Саме за Євросоюз у нас іде “боротьба” з США. І Україна не перемагає: між сезонами 2023/24 і 2024/25 США наростили поставки на 6,5 млн тонн, а Україна вже знизила експорт на 7,5 млн тонн.

Приріст США забезпечили Південна Корея та ЄС, зокрема Іспанія. Є у американців і успіхи на нових ринках — Єгипет, Туніс, Ізраїль і В’єтнам теж купляють їхню кукурудзу.

Україна дзеркально відступає: там, де США нарощували експорт кукурудзи, українські постачання знижуються. Це фіксується відносно таких країн ЄС, як Італія, Нідерланди та Португалія. Україна змогла серйозно наростити постачання кукурудзи тільки до Туреччини, але це не стабілізувало втрати на європейському ринку.

“Туреччина стала головним напрямком переорієнтації українських потоків кукурудзи. Окрім неї, Україні вдалося зберегти або частково посилити позиції лише на окремих ринках — в Іспанії, Південній Кореї, Вʼєтнамі та Ізраїлі”, — пояснила експерт.

Для України Туреччина стала єдиним великим ринком, де немає прямої конкуренції з США. Це відбулося через наявність жорсткої регуляторної рамки.

На кінець 2025 року в Туреччині схвалено 36 ГЕ-трейтів. Це генетичні інженерні події (genetic events), конкретні модифікації у кукурудзі та сої, дозволені до імпорту та використання.

Партії продукції проходять обов’язкове лабораторне тестування і з виявленням незатвердженого ГЕ-трейту вантаж автоматично відхилюють. США не присутні на ринку Туреччини саме через ризики наявності в американській кукурудзі ГЕ-трейтів, які не входять до турецького списку та через ризик змішування різних гібридів у ланцюгу постачання.

“Близько 75% імпорту кукурудзи Туреччиною забезпечує Україна. Саме тому турецький напрямок залишається ключовою опорою для українського експорту, і подальша динаміка поставок значною мірою залежатиме від попиту з цієї країни”, — наголошує Блажко.

За 2025–2026 роки США закріпились на ключових ринках кукурудзи через торговельні угоди з фіксованими обсягами та зняттям бар’єрів. Так, Японія офіційно домовилася закуповувати американську агропродукцію на $8 млрд щороку, а Південна Корея більш ніж удвічі збільшила обсяги імпорту кукурудзи.

США мають успіхи у Південно-Східній Азії: отримано безмитний доступ до Індонезії та домовленості про прямі закупівлі з Вʼєтнамом, Таїландом, Філіппінами, Бангладеш і Тайванем.

В ЄС діє рамкова угода про “збалансовану торгівлю”. Документом передбачається зняття нетарифних бар’єрів, що створює кращі умови для постачання кукурудзи й біоетанолу. Є подібна угода і з Великою Британією.

Блажко зазначає, що частина приросту американського експорту кукурудзи базується не тільки на ціновій конкурентності, але і на договірно закріпленій торговельній інфраструктурі.

Що і формує для американської сторони більш комфортне середовище на ринках ЄС, Південної Кореї, Вʼєтнаму, Індонезії, Близького Сходу та Південної Азії. Це напрями, де постійно працювала Україна.

“Нинішній зсув виглядає вже не сезонним коливанням, а структурною зміною торгових потоків”, — каже Блажко.

Сообщение США агресивно витісняють українську кукурудзу з ринків появились сначала на zerno-ua.com.