Connect with us

Сільське господарство

Президент України підписав закон про державний аграрний реєстр

Published

on

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 11063-д “Про Державний аграрний реєстр”, який, за словами міністра агрополітики Віталія Коваля, стане важливим кроком у цифровізації агросектору країни. Закон був ухвалений Верховною Радою 19 вересня і має на меті створення єдиного “електронного вікна” для взаємодії агровиробників та органів влади.

Ключові моменти Закону:

  1. Розширення кола користувачів: Державну підтримку зможуть отримувати не лише виробники сільгосппродукції, але й організації водокористувачів та інші учасники агропромислового комплексу.
  2. Врегулювання правового статусу: ДАР визначений як комплексна інформаційна система для збору, накопичення та обробки даних, а також надання адміністративних і публічних послуг.
  3. Визначення повноважень: Установлюються повноваження держателя, адміністратора та технічного адміністратора реєстру, а також види реєстрової інформації.
  4. Можливість формування витягів: Користувачі зможуть отримувати витяги з ДАР.
  5. Обов’язкове використання даних: ДАР стане основою для надання державної підтримки, часткових гарантій за кредитами та підтримки страхування сільськогосподарської продукції.
  6. Приведення у відповідність до законодавства: Положення, що регулюють функціонування ДАР, будуть приведені у відповідність до вимог Закону України «Про публічні електронні реєстри».
  7. Формування окремих підсистем: Це дозволить перетворити Державний аграрний реєстр на реєстр виробників сільгосппродукції (фермерський реєстр).
  8. Моніторинг використання державної підтримки: Буде забезпечено моніторинг цільового використання державних допомог та грантів.
  9. Електронна інформаційна взаємодія: ДАР забезпечить взаємодію з іншими інформаційними системами, кадастрами та ресурсами.

Онлайн-платформу ДАР було запущено 12 серпня 2022 року за підтримки Європейського Союзу для допомоги українським агровиробникам. Станом на 18 вересня 2024 року в реєстрі зареєстровано понад 176 тисяч сільгосптоваровиробників, а через систему реалізовано більше 50 програм підтримки.

Пропонуємо:

УЗА звернулась до європейських країн та країн Балтії з проханням посилити ППО для Одеських портів і морського коридору

USDA знизило очікування по урожаю ріпаку та сої, прогноз експорту пшениці підвищено

В Японії оцінили український часник

В Україні пильно стежитимуть за грошовими переказами

Continue Reading
Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Сільське господарство

Україна та Італія поспілкувались про агроекспорт в умовах російських атак на порти

Published

on

By

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький провів зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Італійської Республіки в Україні Карло Формозою. У зустрічі також взяв участь заступник Міністра Денис Башлик. Сторони обговорили наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси, ризики для експорту української аграрної продукції та можливі напрями посилення підтримки українських агровиробників з боку Італії.

Про це інформує Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Тарас Висоцький зазначив, що через російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру наприкінці липня – початку серпня експорт аграрної продукції суттєво скоротився.

“Нинішня ситуація в українському аграрному секторі складна. У серпні ми змогли експортувати лише близько третини від потенційного обсягу. Альтернативні маршрути дозволяють збільшити цей показник до 50%, але повністю замінити можливості чорноморських портів вони не можуть. Тому перед нами стоїть подвійне завдання – забезпечити стійкість експортних маршрутів і водночас створити додаткові потужності для зберігання врожаю”, – наголосив Тарас Висоцький.

За його словами, прогнозований потенціал експорту української аграрної продукції становить близько 60 млн тонн. Якщо можливості експорту залишатимуться обмеженими, значні обсяги продукції потребуватимуть додаткового зберігання.

Одним із ключових питань зустрічі стала можлива підтримка Італією українських агровиробників у створенні тимчасових потужностей для зберігання зерна. Йшлося, зокрема, про використання зернових рукавів та інших рішень, а також про запровадження системи ваучерів, які дозволять фермерам самостійно забезпечувати необхідні послуги та обладнання для зберігання.

“Україна вже залучила близько 35 млн доларів міжнародної підтримки на напрям тимчасового зберігання зерна, зокрема 25 млн доларів від Світового банку та близько 10 млн доларів від інших партнерів. Водночас залишається потреба у додатковому фінансуванні”, – зазначив Тарас Висоцький.

Італійська сторона повідомила, що розглядає можливість спрямування підтримки через програми ФАО. Зокрема, через систему ваучерів, яка може доповнити підтримку із забезпечення зерновими рукавами.

Також говорили про чинні українсько-італійські проєкти в аграрній сфері, зокрема на Одещині, де вже реалізуються ініціативи з відновлення та модернізації зрошувальних систем, підтримки фермерів і розвитку сільських територій.

Ще один важливий напрям – програма TERRA, яка має розширити доступ малого та середнього аграрного бізнесу до фінансування. Сторони домовилися працювати над тим, щоб пришвидшити необхідні організаційні рішення для її практичної реалізації.

Також обговорили підтримку відновлення портової та логістичної інфраструктури та посилення стійкості альтернативних маршрутів експорту української аграрної продукції. Міністр наголосив на важливості розвитку європейських Шляхів солідарності та диверсифікації логістики, зокрема залізничних маршрутів.

Сообщение Україна та Італія поспілкувались про агроекспорт в умовах російських атак на порти появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

Сільське господарство

Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення Державного реєстру документів

Published

on

By

Уряд створює Держреєстр документів у сфері благополуччя тварин. Визначено порядок ведення Державного реєстру документів, виданих відповідно до законодавства про благополуччя тварин. Це має забезпечити систематизацію інформації про документи, що підтверджують відповідність встановленим вимогам, а також посилить державний контроль у цій сфері, повідомляє Мінагро.

Реєстр міститиме інформацію про державні сертифікати та тимчасові допуски, які підтверджують достатній рівень знань і навичок персоналу щодо дотримання вимог законодавства про благополуччя тварин. Також до нього вноситимуться дані про сертифікати придатності транспортних засобів до перевезення тварин, дозволи на здійснення коротко- та довготривалих рейсів і рейсові журнали.

Відповідно до законодавства, працівники тваринницьких підприємств, які безпосередньо здійснюють утримання, забій, транспортування тварин та супутні операції, повинні мати достатні знання та навички щодо дотримання вимог законодавства про благополуччя тварин. Підтвердженням цього є державний сертифікат або витяг з Реєстру.

Створення Реєстру дозволить централізовано збирати, зберігати, обробляти та надавати інформацію про відповідні документи, а органам державного контролю – оперативно перевіряти їх наявність і чинність. Це, зокрема, допоможе запобігати допуску до роботи з тваринами осіб, які не мають підтверджених знань та навичок, необхідних для належного виконання відповідних обов’язків.

Постанова визначає повноваження держателя та адміністратора Реєстру, вимоги до реєстрової інформації, порядок її внесення та надання витягів, автоматичного формування реєстрових номерів, а також вимоги до зберігання та захисту даних.

Прийняття постанови сприятиме посиленню державного контролю за дотриманням законодавства про благополуччя тварин та підвищенню стандартів поводження з тваринами під час їх утримання, забою та транспортування.

Сообщение Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення Державного реєстру документів появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

Сільське господарство

Молдовська залізниця не погодила передачу зерна, УЗ перенаправляє вантажі

Published

on

By

ДП “Залізниця Молдови” не погодила передачу зернових вантажів через прикордонний перехід Кучуран. АТ “Укрзалізниця” перенаправляє зерно, яке мало передаватися до Молдови через прикордонний перехід Кучурган—Новосавицька, на інші стики, інформує Rail.insider із посиланням на інформацію товариства.

Своє рішення УЗ пояснила тим, що зернові вантажі для транспортування через зазначений перехід не погодила ДП “Залізниця Молдови”. Довелось перенаправити вантажі на інші прикордонні переходи з країною, скоригувати плату за перевезення.

Нещодавно Європейська залізнична вантажна асоціація (ERFA) попередила про серйозні обмеження пропускної спроможності залізниць ЄС. Причини: одночасні ремонти, закриття ліній, недостатня якість об’їзних маршрутів, слабка координація між країнами.

Наведені проблеми вже впливають на перевезення зернових та іншої аграрної продукції, а також роботу портів і терміналів. Гострим питанням є те, що формальна наявність альтернативного маршруту не гарантує необхідної пропускної спроможності.

На окремих обхідних напрямках поїзди обмежені масою 1200 тонн і довжиною 535 метрів, а на румунській ділянці Видин—Голенці—Крайова через стан інфраструктури швидкість становить лише близько 30 км/год. Маршрут через Кардам—Негру-Воде має обмеження до 1000 тонн. Це ускладнює використання його інтермодальними поїздами.

Актуальною проблемою є затримки на міжнародних переходах. ERFA повідомляє, що, час проходження кордону в окремих випадках може досягати 20 годин. Довші об’їзні маршрути та простої збільшують оборот вагонів, потребу в локомотивах і машиністах та загальну вартість перевезень.

Для України ці обмеження особливо відчутні на тлі переорієнтації агроекспорту на західні кордони.

Сообщение Молдовська залізниця не погодила передачу зерна, УЗ перенаправляє вантажі появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

В тренді