За останній рік виробничі потужності біоетанолу в Україні зросли більш ніж у 2,5 раза (+160%). Про це повідомляє Мінекономіки з посиланням на дані, озвучені під час обговорення на круглому столі “Ринок біоетанолу України: регуляторна політика для розвитку переробки, залучення інвестицій та європейської інтеграції”.

Відомство повідомляє, що наразі в Україні працюють 10 із 17 ліцензованих виробників біоетанолу. Поточний обсяг виробництва становить 180-200 тис. тонн на рік. Наявні потужності дозволяють збільшити його вдвічі.

Мінекономіки підтримує оновлення державного регулювання біоетанольної галузі. Це має створити умови для збільшення виробництва біоетанолу до 1 млн тонн на рік, розвитку внутрішньої переробки, залучення інвестицій та забезпечення економічного ефекту для країни на рівні близько $1,5 млрд. Перспективи розвитку галузі обговорили під час заходу.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький наголосив, що розвиток біоетанольної галузі є одним із ключових напрямів збільшення внутрішньої переробки аграрної сировини, залучення інвестицій, створення нових робочих місць та виробництва продукції з високою доданою вартістю.

“Наше головне завдання – забезпечити економічне зростання та збільшення виробництва біоетанолу. Запропоновані профільними асоціаціями законодавчі зміни дозволять знизити адміністративне навантаження на бізнес, сприятимуть розвитку внутрішньої переробки, залученню інвестицій та прискоренню європейської інтеграції. Ми підтримуємо рішення, які допомагають виробникам працювати ефективніше та створювати більшу додану вартість в Україні”, – заявив Висоцький.

Розвиток біоетанольної галузі стимулюватиме попит на українську аграрну сировину. Один завод потужністю 100 тис. тонн біоетанолу на рік переробляє до 350 тис. тонн кукурудзи або іншої біомаси. Будівництво такого підприємства потребує інвестицій у розмірі $50-100 млн. Сукупний інвестиційний потенціал галузі вже перевищує $300 млн. Крім того, один завод створює до 150 робочих місць безпосередньо на виробництві. Та до тисячі – в суміжних галузях, підкреслюють у відомстві.

Учасники круглого столу наголосили, що біоетанол є не лише компонентом моторного палива. Це важлива складова розвитку глибокої переробки, виробництва високобілкових кормів, біогенного CO₂, технічної хімії та сталого авіаційного палива (SAF).

У заході взяли участь представники біоетанольної та паливної галузей, виконувачка обов’язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух, представники Міністерства фінансів, Державної митної служби, народні депутати України та експерти.

Круглий стіл організували Українська федерація роботодавців нафтогазової галузі (UFMA) та Українська асоціація виробників біоетанолу.

Сообщение Україна швидко нарощує потужності з виробництва біоетанолу появились сначала на zerno-ua.com.

В Україні триває вступна кампанія до магістратури. Дедалі більше випускників бакалаврату й молоді загалом ставлять перед собою питання: чи варто продовжувати навчання, якщо можна відразу піти працювати?

Логічна відповідь лунає так: варто, якщо магістратура дає не лише диплом, а й роботу, практику, професійні контакти й можливість заробляти ще під час навчання.

Саме таку модель уже понад 7 років освітній проєкт «Агрокебети», який нині об’єднує 500+ випускників і десятки партнерських компаній, що інвестують у підготовку майбутніх фахівців.

Український аграрний бізнес потребує молодих фахівців, і це давно не секрет. Та що з цим робити? За даними Державної служби зайнятості, 39% агрокомпаній відчувають дефіцит персоналу.

Водночас аграрні спеціальності поки що обирає лише невелика частина вступників. У 2025 р. на них було подано 33 823 заяви, або лише 3,4% від усіх заяв до закладів вищої освіти.

Демографічна ситуація також залишається складною. За інформацією МОН України, у 2025 р. до університетів було зараховано лише 178 720 студентів – найнижчий показник за останнє десятиліття. За даними УВКБ ООН (UNHCR), майже 5,9 млн українців після початку повномасштабної війни перебуває за кордоном, чимала частина з них – молодь.

Саме тому нині бізнес ще активніше інвестує не лише у виробництво, а й у підготовку майбутніх кадрів. Це доводить співпраця Агрокебет і компаній-партнерів.

«Під час війни ми багато кажемо про зброю, фінанси та міжнародну підтримку. Проте є ще один стратегічний ресурс, без якого неможливо відновити країну, – люди. Саме молоді фахівці визначатимуть, якою буде українська економіка через 10–20 років. Тому інвестиції в сучасну освіту – це не соціальний проєкт, а питання національної конкурентоздатності.

Я переконаний, що університети й бізнес мають разом готувати нове покоління лідерів, здатних працювати за найкращими світовими стандартами вже тепер. Для мене «Агрокебети» – це не лише магістерська програма. Це – інвестиція в людський капітал, без якого неможливі ані відбудова України, ані її економічне зростання, ані наша перемога в довготерміновій перспективі», – Алекс Ліссітса, ідеолог проєкту «Агрокебети», президент УКАБ, голова ради директорів агрохолдингу «ІМК»

Отож, магістратура, яка працює на студента

В Агрокебетах навчання не закінчується лекціями.

Студенти працюють із реальними кейсами агрокомпаній, навчаються в керівників і провідних експертів галузі, проходять оплачувану практику та нерідко одержують першу роботу ще до захисту диплома.

Крім класичного навчання, студенти мають можливість:

– навчатися на бюджетній формі: кейс;

– одержувати іменні стипендії за фандрейзинговою програмою в розмірі 200 євро щосеместру, незалежно від форми навчання (бюджет/контракт): кейс;

– брати участь у міжнародних навчальних поїздках, таких як Study Tour за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Netherlands Enterprise Agency (RVO) та Food Security Platform Ukraine;

– залучати фінансування власних ідей через грантові програми, а саме Агрокебети.Рости своє та Агрокебети.Competition;

– проходити оплачувану 6-місячну практику: кейс;

– працевлаштуватися ще під час навчання: кейс.

У результаті активний студент може фактично компенсувати витрати на навчання, а в окремих випадках навіть діставати дохід ще до завершення магістратури.

«Нині молодь дуже прагматична, й це правильно. Питання «навіщо мені диплом, якщо я можу заробляти вже зараз?» абсолютно логічне. Проєкт «Агрокебети» створювався саме як відповідь на цей виклик. Ми повністю перевернули уявлення про магістратуру. Наші студенти не просто слухають лекції – вони від першого дня потрапляють у середовище реального бізнесу. Завдяки фандрейзинговим стипендіям, грантам та оплачуваній 6-місячній практиці активний студент може повністю компенсувати витрати на навчання або й взагалі вийти в плюс ще до отримання диплома. Це не просто освіта, це – гарантований соціальний ліфт в агро», – Анатолій Циркун, керівник проєкту «Агрокебети», УКАБ.

Освіта, яку створюють разом університет і бізнес

Концепція Агрокебет побудована на партнерстві університетів, агрокомпаній і міжнародних організацій.

Компанії відкривають студентам доступ до сучасного виробництва, менторства та практичного досвіду, університети забезпечують фундаментальну освіту, а міжнародні партнери – знайомство зі світовими підходами до розвитку аграрної галузі. Саме тому випускники приходять у компанії вже підготовленими до реальних викликів бізнесу.

Вступна кампанія-2026: час діяти

Нині триває набір до магістерських груп Агрокебети-2026/2027.

Упродовж липня команда проєкту активно приймає заявки від майбутніх вступників, а до 22 серпня слід виконати вимоги до зарахування та подати документи.

Якщо ви шукаєте магістратуру, яка стане не витратою, а першою інвестицією у вашу професію, залишайте заявку на agrokebety.com й дістаньте консультацію щодо вступу або ж можете сконтактувати напряму з Оленою Ковтун +380 (67) 538 18 81, програмною координаторкою проєкту «Агрокебети».

Для довідки: Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 р.

Зараз навчатися за магістерською програмою «Агрокебети» можна в 11-х закладах вищої освіти по всій Україні.

Проєкт підтримують провідні компанії України:

New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, Credit Agricole, Raiffeisen Bank, Vaderstad, МХП, Drone.ua, AgroHub, HarvEast, Контінентал Фармерз Груп, Західний Буг, ТАС Агро, Cygnet, Agricom Group, Астарта-Київ, LNZ, Агрейн, Український Аграрний Холдинг, Агро-Регіон, BTU, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation.

Сообщение Відбудову України починають не будівельні крани, а університетські авдиторії появились сначала на zerno-ua.com.

Тернопільські митники викрили схему заниження митної вартості тракторів, які купляли в КНР. Йдеться, що різниця між вартістю, заявленою в Україні, та даними китайської митниці перевищила $941 тис, інформує Держмитслужба.

У червні складено 12 протоколів за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Порушення щодо вартості тракторів сягнула 143,2 млн грн.

Схему викрито під час перевірки імпорту тракторів, які Тернопільська митниця оформлювала у 2024–2025 роках. Для здійснення перевірки достовірності документів українська сторона звернулася до китайських митних органів.

Митники з КНР надали експортні декларації та інші документи. Після порівняння з інвойсами, які імпортери подавали в Україні встановелно суттєві розбіжності у вартості техніки. Загальна різниця перевищила $941 тис.

Наразі триває провадження у справах про порушення митних правил.

Крім того, про виявлені факти, що містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 201-3 Кримінального кодексу України, повідомлено правоохоронні органи.

Сообщение Митники викрили схему з китайськими тракторами, які імпортували за заниженою вартістю появились сначала на zerno-ua.com.