З 13 серпня для України міжнародний Реєстр збитків (RD4U) пропонує подавати заяви про компенсацію збитків, завданих російською агресією у категоріях B4 «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення» та B5 «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів».

Про це повідомляє Мінекономіки.

Заяви у вищеназваних категоріях на Порталі Дія може подати Україна, включаючи її центральні, регіональні та місцеві органи влади та установи.
Заяви в обох категоріях можуть подаватися лише щодо витрат, профінансованих з Державного бюджету України або бюджетів регіональних та місцевих органів влади.

Категорія B5 «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів» охоплює витрати на розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів, зокрема на діяльність з розмінування, наймання операторів протимінної діяльності, обстеження та картування територій, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів, навчання місцевого персоналу технікам розмінування та заходам безпеки, а також на інформування й навчання громадськості про мінну небезпеку.

Категорія B4 охоплює гуманітарні витрати, спрямовані на підтримку постраждалого від агресії російської федерації населення, зокрема витрати на евакуацію фізичних осіб, тимчасове житло та місця колективного поселення, екстрену медичну допомогу, реабілітаційні програми, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з пом’якшенням наслідків агресії для фізичних осіб. До таких витрат може належати, зокрема, компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло за програмою «єВідновлення».

Заяви, пов’язані з виплатами особам, які безпосередньо постраждали від мін і нерозірваних боєприпасів, подаються в категорії B4 «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення». Заяви юридичних осіб щодо понесених ними витрат на розмінування та гуманітарні витрати, подаються в інших відповідних категоріях, які невдовзі будуть відкриті.

Міжнародний Реєстр збитків (RD4U) — це перший етап міжнародного механізму компенсацій за збитки, втрати та шкоду, завдані російською агресією проти України з 24 лютого 2022 року. Реєстр збитків створений Україною разом із Європейським Союзом та ще 43 державами світу.

Наразі реєстр вже відкрив 23 категорії заяв про компенсацію збитків, завданих війною. Залежно від категорії їх можуть подати фізичні та юридичні особи, а також Україна, зокрема органи державної влади та місцевого самоврядування.

Сообщение Міжнародний реєстр збитків: приймаються заяви на відшкодування за розмінування появились сначала на zerno-ua.com.

Кабінет Міністрів України виділив 70 млн грн з резервного фонду державного бюджету для облаштування антидронових захисних конструкцій на логістичних маршрутах у Сумській області. Кошти отримає Сумська обласна військова адміністрація.

Про це йдеться на офіційному сайті Міністерства економіки та довкілля України.

“Для прифронтових регіонів антидроновий захист логістичних маршрутів — це насамперед питання безпеки людей та стабільної роботи критично важливої логістики. Виділені 70 млн грн дадуть змогу посилити захист ще 37 кілометрів маршрутів на Сумщині, якими користуються Сили оборони, екстрені та рятувальні служби, а також цивільний транспорт. В умовах постійних атак FPV-дронів такі рішення потрібно реалізовувати максимально швидко”, – зазначив заступник міністра економіки та довкілля України Віталій Кіндратів.

Сумщина щоденно зазнає атак безпілотників, зокрема FPV-дронів. Через це ускладнюються евакуація населення, пересування екстрених і рятувальних служб та робота транспорту.

Місця встановлення захисних конструкцій визначатимуть оперативно, з урахуванням безпекової ситуації та потреб військового командування. Міністерство оборони підтримало виділення фінансування за умови погодження відповідних ділянок із військовими підрозділами та включення їх до планів військового командування.

Раніше у 2026 році на антидроновий захист уже спрямували 60 млн грн з обласного бюджету та 24 млн грн з бюджету міста Суми. Додаткові 70 млн грн державного фінансування дозволять продовжити облаштування захисних конструкцій на ключових маршрутах області.

Сообщение На антидроновий захист Сумщини виділено 70 млн грн появились сначала на zerno-ua.com.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яким встановлює чіткі правила підготовки проєктів публічно-приватного партнерства (ППП), спрощує підготовку невеликих проєктів ППП та уніфікує підходи до підготовки проєктів ППП і публічних інвестицій.

Про це повідомляє Мінекономіки.

“Сьогоднішнє рішення Уряду створює практичний механізм, який дає поштовх для розвитку публічно-приватного партнерства в Україні. Зокрема, встановлюються чіткі правила підготовки проєктів ППП, спрощується підготовка проєктів ППП і визначаються єдині підходи для ППП та публічних інвестицій. Це означає зрозумілі правила гри для інвесторів і більше якісних проєктів для відновлення України”, – зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Анна Артеменко.

Ухвалений документ передбачає:

зрозумілі та уніфіковані підходи до підготовки, оцінки, відбору та реалізації проєктів ППП і концесії.

для проєктів вартістю до 5,5 млн євро запроваджується спрощений підхід до підготовки.

підготовка проєктів ППП інтегрується у загальну систему управління публічними інвестиціями – що означає єдині принципи планування, оцінки, пріоритизації та відбору проєктів.

Створено можливість реалізовувати проєкти, які складно профінансувати лише з бюджету — ППП дозволяє залучати приватні ресурси та розподіляти ризики між сторонами. Це дає більше можливостей для розвитку територій.

Новий підхід сприятиме швидшій реалізації проєктів з модернізації критично важливої інфраструктури, ефективному залученню європейських та міжнародних інвестиційних інструментів тощо.

Прийнята постанова вносить зміни до постанови від 28 лютого 2025 року № 527 «Деякі питання управління публічними інвестиціями». Мета — зробити процедури підготовки, оцінки та реалізації публічних інвестиційних проектів і програм послідовнішими та прозорішими, а вимоги до їх підготовки — чіткішими залежно від масштабу і складності проекту.

Зміни передбачають:

удосконалення підготовки та оцінки публічних інвестиційних проєктів — оновлення вимог до попереднього інвестиційного та інвестиційного ТЕО, галузевої та експертної оцінки, а також визначення готовності проєкту до реалізації;

інтеграцію оцінки можливості ППП у підготовку публічних інвестиційних проєктів — під час оцінки визначатиметься можливість та доцільність залучення приватного партнера;

формування єдиних проєктних портфелів державного, регіонального та місцевого рівнів із можливістю їх актуалізації протягом життєвого циклу проєктів;

чіткіше визначення ролей та відповідальності учасників підготовки й реалізації публічних інвестиційних проєктів і програм;

можливість коригування проєктів і програм протягом їх життєвого циклу з повторною оцінкою у разі суттєвих змін;

посилення планування, моніторингу та оцінки результатів реалізації публічних інвестиційних проєктів і програм;

захист чутливої інформації — для проєктів, розкриття даних про які може створювати ризики для критичної інфраструктури, кібербезпеки чи національної безпеки, встановлюються відповідні обмеження доступу та оприлюднення.

Окремо у 2026 році передбачено додаткові можливості для регіонів і громад: за рішенням місцевої інвестиційної ради до єдиного проєктного портфеля можуть включатися проєкти з підтвердженим фінансуванням, а місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування зможуть самостійно визначати напрями публічного інвестування відповідно до стратегічних документів. Це дозволить оперативніше визначати нові пріоритети інвестування та спрямовувати ресурси на проєкти, необхідні для стійкості регіонів і громад, зокрема підготовки до осінньо-зимового періоду.

Сообщение Уряд створює основу для системного розвитку публічно-приватного партнерства появились сначала на zerno-ua.com.