Сільське господарство
Україна-ЄС: ноти для експортної гармонії

Сьогодні більше ніж 50% аграрної та переробленої продукції, вирощеної в Україні, експортується до різних країн світу. Україна, зокрема, є найбільшим постачальником сої до країн Європейського Союзу, реалізуючи до 60% цього продукту у формі бобів та переробленої продукції, такої як шрот і олія. Ринок ЄС має значний попит на небіотехнологічні білкові компоненти з екологічно чистих джерел для виробництва кормів і рослинних харчових продуктів. Проте нещодавні події, пов’язані з блокуванням постачань української агропродукції до країн ЄС, підкреслюють необхідність дотримання законодавчих норм країн-імпортерів. Про причини цієї ситуації та можливі шляхи вирішення проблеми ми поговорили з виконавчим директором Асоціації «Дунайська Соя» Володимиром Пугачовим та агрономічним консультантом Миколою Биковим.
– Наскільки українські вимоги щодо використання пестицидів узгоджуються з європейськими стандартами?

Володимир Пугачов: У цьому контексті існує помітний дисонанс. В українському Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, що дозволені для використання з 12 липня 2022 року, є засоби, що містять діючі речовини, заборонені в ЄС відповідно до Регламенту 2019/1021 Європейського парламенту. Це викликано різними підходами до регулювання обігу пестицидів. Різниця у підходах призводить до того, що в Україні можуть використовуватися пестициди, які вважаються небезпечними в ЄС і підлягають обмеженню. Якщо зерно експортується в країни, окрім ЄС, достатньо проведення мінімального аналізу на залишки діючих речовин, тоді як для експорту до ЄС покупець може вимагати більш детальні дослідження. Тому виробники та експортери повинні бути впевнені, що їхня продукція не містить заборонених речовин. Регламент (ЕС) № 396/2005 від 23 лютого 2005 року визначає максимальні залишки пестицидів у харчових продуктах та кормах, регулюючи список заборонених речовин та встановлюючи ліміт вмісту окремих з них на рівні не більше 0,01 мг/кг. З цим переліком можна ознайомитися нижче.
– Як ця ситуація впливає на просування української продукції на ринок ЄС?
Микола Биков: Як видно, процес гармонізації українських стандартів з європейськими затримується. Тим часом конкуренція на агропродовольчому ринку ЄС зростає. Навіть якщо наші експортери можуть конкурувати за ціною, невідповідність європейським стандартам суттєво ускладнює доступ української продукції на європейський ринок. Наявність заборонених речовин у концентраціях, що перевищують допустимі, може призвести до відмови від закупівлі продукції. Конкуренти постійно акцентують на низькій якості українських товарів через використання неекологічних методів вирощування та наявність залишків небезпечних речовин. Європейські фермери вимагають посилення екологічного контролю імпортної продукції і введення санкцій щодо виробників, що використовують так звані «брудні» пестициди. Це призводить до подальшої невизначеності в експортній діяльності нашого аграрного сектору.
– Отже, агровиробники та трейдери мають самостійно оцінювати бізнес-ризики, пов’язані з експортом продукції?
М.Б.: На жаль, це так. Тому важливо проводити оцінку залишків пестицидів ще на етапі формування партії для продажу. Трейдери повинні отримувати об’єктивну інформацію від виробників про використовувані пестициди. Для аграріїв, які займаються власним експортом, рекомендується налагоджувати співпрацю між агрономічними та комерційними відділами, адже виявлення залишків пестицидів під час відправки продукції може стати неприємним сюрпризом. Експортер також повинен проводити повний скрінінг на наявність пестицидів та оцінювати ризики щодо виявлених речовин.
Крім того, компанії, які є виробниками або дистриб’юторами засобів захисту рослин, повинні враховувати ризики, пов’язані з продукцією, і виводити з обігу пестициди, що містять заборонені речовини, або інформувати агровиробників про їхню наявність. Це складне завдання для компаній, що реалізують пестициди, але його вирішення вже давно назріло.
– Чи вживає наш Уряд достатньо заходів для виправлення цієї ситуації?
В.П.: З 1 січня 2022 року набрав чинності Наказ МОЗ «Про затвердження максимально допустимих рівнів вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах». Це означає, що етап використання пестицидів на основі хлорпірифосу, який розпочався ще в 1965 році, завершився. У США, країнах ЄС, Великій Британії, Сінгапурі та Індії вже запроваджено обмеження на їх використання та контроль залишків у продукції. На жаль, рішення МОЗ від 1 січня 2022 року є неповним. Тож агровиробники повинні самостійно відповідати за ризики, пов’язані з виявленням залишків, які перевищують норми, зазначені в цьому Наказі.
– Наскільки чутливе європейське законодавство до продукції, що містить ГМО?
В.П.: Законодавство ЄС у цій сфері має чітку структуру, регулюючи обіг та маркування продукції з ГМО і продукції, виготовленої з використанням ГМ-сировини. Наприклад, соєвий соус, який зазвичай не містить ГМО, повинен бути відповідно маркований, якщо використовувалася ГМ-соя. Додатковим тиском на виробників є споживачі, які прагнуть споживати продукцію сталого походження. Це чітко проявляється у зростанні попиту на органічні продукти, включаючи українські.
– Чи мають українські аграрії достатньо можливостей для захисту від ризиків, пов’язаних із ГМО?

В.П.: Ситуація є досить парадоксальною, оскільки добросовісні виробники змушені інвестувати зусилля та кошти, щоб убезпечити себе від ризиків нелегального вирощування ГМО. Ми сприймаємо проблему незаконного вирощування ГМО в Україні як багатогранну, що має особистісний і суспільний аспекти. Особистісний – це свідоме ігнорування закону, оскільки вирощування ГМО в Україні заборонено. Суспільний аспект полягає в тому, що такі дії завдають шкоди сусідам, які вирощують продукцію без ГМО. Наприклад, фермер, який бере участь у нашій програмі компенсації вартості насіння, втратив преміальну ціну на свою високоякісну не-ГМ сою через ненавмисну контамінацію ГМО (6,2% за результатами аналізу).
Тому Асоціація «Дунайська Соя» покладає великі надії на систему державного контролю та штрафи за незаконне вирощування ГМО, що були запроваджені Законом України № 3339 «Про державне регулювання генетично-інженер
ної діяльності».
– Які рекомендації ви могли б дати агровиробникам, які експортують до ЄС?
М.Б.: Перш за все, я б рекомендував повністю дотримуватись інструкцій щодо застосування засобів захисту рослин та не перевищувати рекомендовані норми, на які вказує виробник. Також важливо заздалегідь спілкуватися з торговими партнерами, щоб отримати розуміння їхніх вимог і норм, встановлених в їхніх країнах. І не забувайте про законодавчі норми, які регулюють питання наявності пестицидів у продукції, оскільки це ключ до забезпечення конкурентоспроможності вашої продукції на ринку ЄС.

Сільське господарство
Компанія Deutsche Saatveredelung AG (DSV) завершила складний фінансовий 2023/2024 рік з достойним результатом

Фінансові результати DSV у 2023/2024 році: зростання продажів та стратегічні інвестиції
У фінансовому році 2023/2024 група DSV досягла обсягу продажів у розмірі €253,0 мільйони, а її прибуток до оподаткування (EBT) склав €11,1 мільйонів.
Виклики та досягнення року
«Цей рік був непростим, як і очікувалося, проте наші результати значно перевершили початкові прогнози», – зазначив Др. Ейке Хупе, член виконавчої ради DSV, відповідальний за продажі, управління продуктами, маркетинг, селекцію та обслуговування клієнтів.
Одним із ключових чинників стабілізації ринку стала нормалізація продажів ріпаку в 2023 році, що пояснюється збільшенням площ його вирощування в Європі у 2022 році. Окрім цього, сегмент зернових культур DSV демонстрував позитивну динаміку завдяки високій якості сортів озимої пшениці та ячменю.
Ще одним стратегічним напрямом зростання став ринок кукурудзи: попит на цю культуру продовжує зростати, що дозволило компанії значно збільшити обсяги продажів насіння кукурудзи.
Інвестиції у майбутнє
За підсумками року загальний обсяг інвестицій компанії склав €7,9 мільйонів. Основну увагу було приділено модернізації селекційних станцій.
Одним із важливих проектів стала інтеграція нового машинного залу в Тюле, де проводиться селекція ріпаку. Ці інвестиції суттєво покращують ефективність виробничих процесів та сприяють дотриманню високих стандартів якості у селекційній роботі.
Перспективи та майбутні виклики
Коментуючи майбутнє галузі, Клайв Крюккемайєр, член виконавчої ради DSV, відповідальний за фінанси, персонал, закупівлі та виробництво, наголосив на викликах, що стоять перед компанією:
«Геополітичні кризи та волатильність ринків продовжують створювати невизначеність для всіх гравців агросектору. Проте ми розглядаємо ці виклики як можливості для розвитку. Ми продовжуватимемо поступово вдосконалювати DSV, інвестуючи у системи управління товарами, стійке виробництво, інноваційні селекційні технології, логістичні рішення та стратегії продажів».
За словами Крюккемайєра, компанія орієнтується на сталість розвитку задля створення цінності для співробітників, клієнтів та партнерів, з якими DSV формує майбутнє агросектору.
DSV: 100 років інновацій у селекції
Deutsche Saatveredelung AG (DSV) – німецька компанія з багаторічним досвідом у селекції. Заснована у 1923 році як виробник насіння кормових культур, сьогодні вона є одним із світових лідерів у селекції ріпаку, зернових, а також кормових і газонних трав.
Окрім головного офісу в Німеччині, DSV активно представлена у міжнародному сегменті – дочірні компанії працюють у Франції, Данії, Нідерландах, Аргентині, Польщі, Великобританії, Канаді та Україні.
Сільське господарство
Україна активно експортувала до Китаю: цифри

Українсько-китайська аграрна торгівля: перспективи та стратегічна співпраця
За 10 місяців поточного року експорт української агропродукції до Китаю у валютному вираженні склав $1,2 млрд, повідомляє Міністерство аграрної політики України.
Про це заявив міністр аграрної політики Віталій Коваль під час зустрічі з новопризначеним послом КНР в Україні Ма Шенкунем. За цей період імпорт аграрної продукції з Китаю в Україну перевищив $220 млн, що свідчить про позитивне сальдо для українського аграрного сектору.

“Ми бачимо значний потенціал у двосторонній торгівлі. Протягом 10 місяців цього року Україна експортувала агропродукції до Китаю на суму $1,25 млрд, у той час як імпорт аграрних товарів із КНР склав понад $220 млн. Це позитивний баланс для нашої країни”, – зазначив міністр.
Нові можливості для співпраці
Під час зустрічі сторони обговорили перспективи розвитку аграрного партнерства між Україною та Китаєм. Основні напрями майбутньої співпраці включають:
- Розширення ринків для українського експорту, зокрема відкриття нових торговельних можливостей для української агропродукції в КНР.
- Будівництво переробних підприємств в Україні із використанням передових китайських технологій.
- Освітні проєкти в агросекторі як довготривалий фундамент для взаємодії між країнами.

“Україна готова не лише ділитися власним досвідом, а й переймати сучасні китайські технології в агросфері. Співпраця у сфері аграрної освіти може стати довгостроковим містком між нашими державами”, – підкреслив Віталій Коваль.
Пропонуємо:
Міністр сільського господарства Польщі: українські товари порушують стабільність європейських ринків
ВР прийняла Закон про держрегулювання сфери захисту рослин
Вихід до портів: у Румунії будують автомагістраль у напрямку українського кордону
Сільське господарство
Аграрії з прифронтових та деокупованих територій отримали допомогу

Держава продовжує підтримувати аграріїв на прифронтових і деокупованих територіях
Українські сільгоспвиробники, які працюють у прифронтових зонах і на звільнених від окупації територіях, отримали фінансову допомогу від держави. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.
За офіційними даними, понад 3,1 тисячі фермерських господарств і підприємств, що займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції на площах до 120 гектарів у деокупованих регіонах, отримали безповоротну фінансову підтримку в розмірі 8 000 гривень за кожен гектар. Загальна сума виділених коштів склала 795,75 мільйона гривень.
Ця фінансова допомога спрямована на підтримку аграріїв у низці областей, зокрема в Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській.
Окрім цього, завершено виплату додаткової підтримки для фермерів, які працюють у зонах підвищеного ризику через близькість до бойових дій. Зокрема, аграрії, що ведуть господарську діяльність у районах потенційних бойових дій, отримали по 1 000 гривень за гектар, а ті, хто працює безпосередньо на територіях активних бойових дій – по 2 000 гривень за гектар.
Загалом державну допомогу в межах цієї програми отримали 2,3 тисячі фермерів та сільськогосподарських виробників. Для реалізації ініціативи Міністерства аграрної політики уряд виділив 1,5 мільярда гривень.
«Підтримка аграрного сектору в прифронтових районах залишається одним із ключових пріоритетів нашого міністерства. Ми продовжимо шукати нові можливості для допомоги фермерам і в 2025 році, адже це критично важливо для продовольчої безпеки як України, так і всього світу», – наголосив Віталій Коваль.
Міністр висловив подяку президенту України Володимиру Зеленському, прем’єр-міністру Денису Шмигалю та Міністерству фінансів за підтримку в реалізації цієї важливої ініціативи.
Пропонуємо:
Міністр сільського господарства Польщі: українські товари порушують стабільність європейських ринків
ВР прийняла Закон про держрегулювання сфери захисту рослин
Вихід до портів: у Румунії будують автомагістраль у напрямку українського кордону
- Криптовалюти4 місяці ago
Топ-20 перспективних криптовалют на кінець 2024 року — Grayscale
- Криптовалюти1 місяць ago
6 криптовалют, на які варто звернути увагу у 2025 році
- Бізнес4 місяці ago
Российский дрон зафиксировали возле Ровенской АЭС: пролетел “на критически низкой высоте”
- Бізнес4 місяці ago
Украинские производители кормов для животных получили доступ к рынку Албании
- Бізнес4 місяці ago
США приняли меры против глобальной криптосети, чтобы Россия не обходила санкции – Байден
- Бізнес5 місяців ago
Продажи электромобилей в ЕС падают четвертый месяц подряд. В августе – на 44%
- Суспільство5 місяців ago
Реформу старшої школи підтримують 85% старшокласників – Міносвіти
- Суспільство5 місяців ago
Умєров – про боротьбу з корупцією: Викрили десяток ділків і зекономили на закупівлях понад 16 мільярдів