Ваш улюблений напій може багато сказати про ваш характер, рівень інтелекту, здоров’я та соціальний статус. Наприклад, горілка, коньяк, бренді, пиво, вино і кола можуть служити своєрідними «сканерами» вашого життя і переваг. Незважаючи на те, що люди можуть вживати різні напої, зазвичай є один, якому віддається перевага.

Французький професор університету Бордо, Стефан Баде, вважає, що вино є філософським і навіть інтелектуальним продуктом. Вислів древніх греків «істина – у вині» підтверджує цю думку. Вино символізує свято, кохання, успішність, освіченість, мудрість, вихованість, мужність і жіночість одночасно. Його виробництво і споживання є частиною культурної спадщини і традицій, що надає йому особливу значущість серед інших алкогольних напоїв.

Структура споживання та виробництва алкогольних напоїв може багато розповісти про країну: її традиції, клімат, культуру, соціальну структуру, рівень добробуту та політичну стабільність. Вино виробляється і споживається в багатьох країнах, але 20 країн, які займають провідні позиції, складають 75% світового ринку вина. До п’ятірки лідерів за обсягом виробництва входять Італія, Франція, Іспанія, США та Китай. Щодо споживання, то на перших місцях США, Франція, Італія, Німеччина, Великобританія, Китай, Іспанія, Аргентина та Австралія. Але за споживанням на душу населення, лідирують Португалія (62 л), Люксембург (55 л), Франція (50 л) та Італія (47 л). Українці споживають лише 3 л вина на особу, що значно менше за багатьох країн, але все ж перевищує показники Китаю, де споживання становить лише 1 літр на рік. Вино складає 8% від загального споживання алкоголю у світі (за чистим спиртом), тоді як міцні напої – 50%, а пиво – 35%.

Вино Шираз, яке виготовляє австралієць українського походження Ярі Охота, користується популярністю в штаті Південна Австралія.

Вино зазвичай споживається у часи стабільності, коли відсутні загрози війни, епідемій та економічних потрясінь. Наприклад, до пандемії COVID-19 світове споживання вина щорічно зростало на 33 млрд пляшок, і кожні п’ять років виробництво збільшувалося на мільярд пляшок. Але з 2019 року показники споживання стали стабільними, а потім почали знижуватися. На це вплинули податки на експорт вина з Європи, запроваджені Трампом, інфляція, війна в Україні та загальна геополітична напруга. Одна з причин переходу до споживання міцних напоїв і пива також пов’язана з падінням рівня освіченості населення, що призводить до зменшення споживання вина на 5% щороку.

Стефан Баде класифікує споживачів вина на три основні типи:

1. Середземноморський тип: До цієї групи входять мешканці Франції, Італії та Іспанії, де вживання вина є глибоко вкоріненою культурною і гастрономічною традицією.
2. Центрально-північно-східноєвропейський тип: Це регіон, до якого відноситься і Україна. Вино тут споживається менш інтенсивно, ніж у середземноморських країнах, але все ж має свою роль у культурі.
3. Азійський тип: Ця категорія об’єднує близько 4 мільярдів людей, і виноробні бренди активно працюють над залученням цих потенційних споживачів.

Окрім регіонального розподілу, ринок вина також сегментується за віковими категоріями. Маркетологи виокремлюють шість поколінь, кожне з яких має свої гастрономічні уподобання. Наприклад, покоління Z демонструє рекордно низький рівень споживання вина та міцних напоїв. Очікується, що покоління Альфа, яке народилося після 2010 року, може проявити нові вподобання у виборі алкогольних напоїв.

Тенденції у споживанні вина виглядають наступним чином: старше покоління віддає перевагу червоним винам, тоді як молодь більше схиляється до світлих і легких вин. Останнім часом популярність набирають рожеві вина, продажі яких зростають на 6% щорічно. США і Франція є лідерами у споживанні рожевого вина, що дало поштовх до так званої «рожевої хвилі». Ще одна тенденція – щорічне зростання споживання ігристих вин на 15-20%, частка яких у загальному експорті вина вже досягла 80%.

В Україні в південному Онтаріо (Канада) функціонує винарня, яка спеціалізується на виробництві вина з приморожених ягід винограду.

Споживачі стають більш вибагливими, звертаючи увагу на етикетки, кількість медалей, походження продукту, і віддають перевагу теруарним винам, виготовленим у конкретних місцевостях. Вони також віддають перевагу меншій і екологічній тарі. З часом лідери у виборі сортів вин змінюються; сьогодні Совіньйон Блан лідирує завдяки своїй легкості і свіжості.

У найближчі десять років вино, ймовірно, буде «зеленішати», ставати більш розумним і набувати нових природних смаків, відображаючи характер мікрорегіону. «Зеленішати» мається на увазі не зміна кольору, а відповідність екологічним стандартам, декарбонізації та сталому розвитку. Виноробні, які прагнуть отримати відповідні сертифікати, повинні продемонструвати високий рівень біорізноманіття на своїх виноградниках і соціальний розвиток території. Споживачі також стають більш зацікавленими у технологіях виробництва і часто відвідують виноградники, щоб смакувати вино на місці. Виробники, які розвивають винний туризм, мають більші шанси на успіх. Очікується зростання попиту на органічні, біодинамічні вина, а також вина без глютену, цукру і з низьким вмістом калорій.

Концепція «розумнішання» у виноробстві включає інтеграцію цифрових технологій у процеси виробництва та маркетингу. Обсяги продажу вина через інтернет зростають швидкими темпами. Один з найбільш популярних додатків у цій сфері – Vivino, що має вже понад 55 мільйонів користувачів і пропонує інформацію про 13 мільйонів вин.

Сучасні етикетки вина часто оснащуються технологією розширеної реальності. Це дозволяє споживачам за допомогою спеціальних додатків переглядати відео, де цифрові сомельє детально описують особливості того чи іншого вина. Віртуальні візити до виноробень через окуляри віртуальної реальності також стають популярними, хоча реальні візити продовжують залишатися переважними. Ці технології можуть допомогти винам відновити свої позиції на ринку.

Українське виноробство повинно адаптуватися до цих трендів, щоб подолати кризу галузі та впоратися з викликами сучасного ринку. Впровадження цифрових інновацій і технологій стане ключовим фактором для підвищення конкурентоспроможності українських вин.