Сільське господарство
В індивідуальних господарствах скоротилося виробництво молока
Українські селяни значно скоротили виробництво молока, що призвело до помітного зниження обсягів.
За перші шість місяців цього року виробництво молока в індивідуальних господарствах зменшилося до 3,54 мільйонів тонн, що становить зниження на 2%.
За даними 24 агро, селянські домогосподарства зменшили обсяги виробництва на 8%. Водночас сільськогосподарські підприємства, навпаки, збільшили виробництво на 6%, однак цього підйому було недостатньо, щоб компенсувати загальне скорочення.
Прогнози на 2024 рік свідчать про подальше погіршення ситуації. Очікується, що загальне виробництво молока знизиться на 5%. Водночас обсяги промислової переробки можуть зрости на 3%, а обсяги експорту, ймовірно, залишаться на рівні 2023 року.
Пропонуємо:
Збільшилося виробництво мінеральних добрив
В Україні значно пожвавився ринок вантажівок
Україна-Туреччина: ратифіковано угоду про вільну торгівлю
Впродовж п’ятиріччя подвоївся обсяг виробництва пшениці у Бразилії
Сільське господарство
Рішенням Уряду звужено коло аграріїв, які можуть отримати здешевлені кредити
Кабінет Міністрів України звузив коло агровиробників, які можуть претендувати на здешевлені кредити. Це визначається постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва” від 06.08.2026 р. № 1004. Постанова № 1004 поширює екологічні та соціальні стандарти Світового банку на позичальників поза агросектором, інформує LIGA Zakon.
Оновлені умови стосуються бізнесу, що отримує державну компенсацію відсотків за кредитами, та уповноважених банків, які перевіряють виконання цих вимог.
Виробник сільськогосподарської продукції відповідатиме визначенню суб’єкта підприємництва для цілей програми лише за умови, що його кінцеві бенефіціарні власники – фізичні особи-резиденти України. Раніше такий тест на резидентність поширювався тільки на юридичних осіб, а аграрії фігурували в переліку окремою категорією без цієї вимоги. Господарство з іноземним контролером випадає з кола отримувачів компенсації відсотків, навіть якщо відповідає іншим умовам програми за галуззю та розміром доходу; відповідність перевіряють на момент укладення кредитного договору з уповноваженим банком.
Друга істотна зміна поширює Екологічні та соціальні стандарти Світового банку на позичальників поза агросектором: з 1 вересня 2026 року їх дотримання стане умовою кредитування для всіх, хто раніше не підпадав під цю вимогу, тоді як для сільського господарства й переробки агропродукції вона діє вже з грудня 2024 року. Виняток зробили для чотирьох напрямів – відбудови зруйнованого майна, енергосервісу й відновлюваної генерації, придбання генераційних установок і генераторів, а також бізнесу в зоні високого воєнного ризику; там критерій не застосовується на період воєнного стану та 180 днів після його завершення. Уповноважені банки повинні поширити оцінку екологічних і соціальних ризиків на весь портфель позичальників програми, а не лише на аграрний сегмент.
Змінилися й фінансові параметри підтримки: суму кредиту на відбудову зруйнованого майна тепер прив’язали до розміру задокументованих збитків, аграріїв звільнили від 20-відсоткового ліміту на оборотний капітал у кредиті, а компенсаційна ставка за аграрними оборотними кредитами знизилася до 10 % річних – проти загальних 15 %.
Сообщение Рішенням Уряду звужено коло аграріїв, які можуть отримати здешевлені кредити появились сначала на zerno-ua.com.
Сільське господарство
Україна та Фінляндія обговорили питання захисту агроекспорту в умовах морської блокади
Російські удари по портах Великої Одеси створюють ризики для експорту українського зерна та світової продовольчої безпеки. Україна вже восени може зіткнутися з дефіцитом потужностей для зберігання зерна через закриття трьох глибоководних портів. Як не допустити втрат врожаю та забезпечити стабільність агроекспорту, Україна та Фінляндія обговорили під час зустрічі в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.
Українську делегацію очолив заступник Міністра Денис Башлик. З фінської сторони у зустрічі взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Фінляндія в Україні Тар’я Фернандес та заступниця голови дипмісії Ліна Саарікоскі.
Через можливий дефіцит місць для зберігання збіжжя українська сторона окреслила перед фінськими партнерами кілька критичних потреб. Йдеться про залучення обладнання для тимчасового зберігання зерна безпосередньо в господарствах, зокрема полімерних рукавів; гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель для безпечного проведення польових робіт, а також надання агротехніки, розвиток альтернативних логістичних маршрутів і технічну допомогу.
“Фінляндія є надійним партнером України, і її підтримка важлива як у межах гуманітарних ініціатив, зокрема Food from Ukraine, так і на майданчиках міжнародних організацій. Спільна робота, щоб відновити агроекспорт та забезпечити українські господарства засобами тимчасового зберігання врожаю, допоможе українським аграріям вистояти та гарантувати стабільність постачання продовольства у світі”, – заявив Денис Башлик.
Заради глобальної продовольчої безпеки важливо якомога швидше відновити стабільне судноплавство та безперешкодний експорт українського зерна. Фінляндія як активний член Міжнародної морської організації (IMO) запевнила у своїй готовності дипломатично та технічно сприяти захисту міжнародного торговельного судноплавства та підтримувати ініціативи щодо розблокування українських портів.
Сторони також узгодили наміри розширювати двосторонню співпрацю у сферах глибокої агропереробки, інновацій, кліматично орієнтованого сільського господарства та залучення фінських інвестицій у відбудову українського АПК.
Сообщение Україна та Фінляндія обговорили питання захисту агроекспорту в умовах морської блокади появились сначала на zerno-ua.com.
Сільське господарство
В серпні Україна експортувала 351 тис. тонн зерна
Станом на 12 серпня у 2026/2027 МР Україна відправила на експорт 2 млн 952 тис. тонн зернових та зернобобових. Цей показник на 134 тис. тонн, або у 1,04 раза вищий, ніж роком раніше, інформує сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Станом на 31 липня експорт зернових та зернобобових становив 2 млн 601 тис. тонн, а за 12 днів серпня обсяги експорту становили усього 351 тис. тонн.
Обсяги зовнішніх постачань пшениці станом на 12 серпня становлять 1 млн 239 тис. тонн, або на 278 тис. тонн (у 1,2 раза) нижче за минулорічні цифри.
З початку нового маркетингового року вітчизняні аграрії не експортували жито. Станом на 12 серпня відвантажено 333 тис. тонн ячменю, що на 130 тис. тонн нижче, ніж у 2025 році.
Українську кукурудзу експортували в обсязі 1 млн 376 тис. тонн. Це на 549 тис. тонн або в 1,6 раза більше, ніж минулоріч.
Також на зовнішні ринки відправили 1,8 тис. тонн борошна (2,4 тис. тонн в перерахунку на зерно). Це на 3,3 тис. тонн, або більше ніж удвічі нижче за минулорічний показник.
Сообщение В серпні Україна експортувала 351 тис. тонн зерна появились сначала на zerno-ua.com.
Криптовалюти2 роки ago6 криптовалют, на які варто звернути увагу у 2025 році
Економіка11 місяців agoНова Зеландія знизила стелю цін на російську нафту та ввела нові санкції
Економіка11 місяців agoКурси долара та євро на 23 вересня
Економіка11 місяців agoЗа три роки від малої приватизації бюджет отримав ₴10,3 мільярда
Криптовалюти2 роки agoТоп-20 перспективних криптовалют на кінець 2024 року — Grayscale
Економіка2 роки agoФон дер Ляєн оголосила про «зимовий план» ЄС для України
Політика11 місяців agoУкраїна пройшла фінальний етап перед початком переговорів про членство в ЄС – Кулеба
Світ11 місяців agoТелескоп горизонту подій показав зміни в чорній дірі, яку вперше сфотографувало людство











