Connect with us

Сільське господарство

Залучення молоді до аграрної освіти – важлива складова відновлення економіки України

Published

on

На третьому році повномасштабного вторгнення росії українському ринку праці загалом бракує працівників. Згідно з дослідженням Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА), станом на кінець квітня 2024 р. три чверті роботодавців відчувають дефіцит кадрів.

У ключових галузях української економіки ситуація не краще. Наприклад, у сільському господарстві, яке є драйвером зростання ВВП, забезпечує велику кількість робочих місць, надходження валюти від експорту й розвиток технологій. За даними сайту robota.ua, в 2024 р. на кожне резюме в агро припадало майже 3 вакансії. Для порівняння: в 2021 р. співвідношення вакансії до пошукачів становило 1,3. Позиція «агроном» взагалі була відзначена в дослідженні ЕВА як одна з найскладніших для заповнення. Згідно з анкетуванням Асоціації свинарів України, 48% їх членів бракує загалом фахівців аграрних фахів, наприклад, механізаторів чи агрономів, а 26% – фахівців-тваринників.

І виклики, з якими Україна через повномасштабну війну стикається зараз, у найближчому майбутньому масштабуються, адже кількість випускників, які почнуть працювати в українській економіці, невпинно скорочується.

Новий навчальний рік, який розпочався цього тижня, це засвідчує. За попередніми даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, цьогоріч до українських вишів подало заяви майже 190 тис. абітурієнтів, що майже на 100 тис. менше, ніж торік. І з вересня цього року навчатися в українських університетах та інститутах почнуть переважно майбутні психологи, менеджери, філологи, IT-фахівці. Адже дані Єдиної державної електронної бази свідчать: серед найпопулярніших спеціальностей у вступній кампанії-2024 немає конче потрібних для відновлення країни логістів, будівельників і, насамперед, агрономічних спеціальностей.

І це попри те, що аграрні університети є невіддільною частиною освітньої інфраструктури практично кожного українського міста з населенням від 250 тис. Тобто, аграрний університет є у більшості обласних центрів України, а також у деяких районних: Кам’янці-Подільському, Білій Церкві, Умані тощо.

Проте недостатня популярність аграрної освіти фіксувалася й до повномасштабної війни. Згідно з дослідженням міжнародної науково-дослідницької сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience, лише 2% українських підлітків обирають професію аграрного спрямування або роботу в сільськогосподарській галузі. Зараз, за зменшення загальної кількості абітурієнтів, це є безпосередньою загрозою майбутній продовольчій безпеці країни та регіону.

Виступаючи як один з ключових гравців українського аграрного ринку, Corteva протягом років намагається змінити ситуацію, реалізуючи різноманітні проєкти для молоді, надаючи їй можливості для розвитку та пропонуючи роботу з найсучаснішими технологіями, а також за допомогою різноманітних інформаційних проєктів працюючи над подоланням стереотипів та інформує про реальні можливості. Щоб познайомити майбутніх аграріїв із надбанням єдиної у світі великої науково-дослідницької компанії, що опікується суто сільським господарством і щороку інвестує в нові розробки близько $1 млн, Corteva, попри повномасштабну війну, залучає студентів до досліджень, запрошує на роботу на різних напрямах. Виробничий насіннєвий комплекс Corteva продовжує активно співпрацювати з навчальними закладами Полтавщини, яка є одним з ключових аграрних регіонів України.

Компанія має глобальну програму роботи з талантами, які орієнтована на студентів останніх курсів і випускників вищих навчальних закладів із мінімальним досвідом, яка дає змогу учасникам дістати всеосяжні знання про напрями роботи, допомагаючи розібратися з тим напрямом діяльності, який відповідає внутрішньому світу того чи іншого майбутнього агрофахівця, створюючи фундамент для побудови успішної карʼєри.  

Corteva Agriscience задекларувала своє прагнення сприяти розвитку майбутніх лідерів у галузі сільського господарства в спільній декларації з Міністерством аграрної політики та продовольства України, яку було укладено у 2022 р. Адже реальний успіх у зміні ставлення до аграрних спеціальностей можливий лише за умови спільної роботи всіх учасників процесу:  влади, навчальних закладів, бізнесу та громадського суспільства. Тим паче, що в Україні бажання молодих людей відкривати для себе світ професійного міжнародного бізнесу залишається наразі таким самим великим, як і до повномасштабного вторгнення. І наше завдання, щоб з усіх бізнесів вони частіше обирали аграрний.

 

Марина Попова,

керівник відділу персоналу Corteva Agriscience в Україні

The post Залучення молоді до аграрної освіти – важлива складова відновлення економіки України first appeared on zerno-ua.com.

Сообщение Залучення молоді до аграрної освіти – важлива складова відновлення економіки України появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading
Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Сільське господарство

Kantar Ukraine розповсюдила дані про попит на рослинне молоко в Україні

Published

on

By

Близько третини українців споживає рослинні альтернативи молока, йдеться у дослідженні компанії Kantar Ukraine.

Так, за результатами дослідження, 31% українців вживали рослинне молоко хоча б раз за останні пів року, а 69% поки не включають його до раціону.

Молодша аудиторія тестує цю категорію більш активно:

20-29 років ‒ 40%

30-39 років ‒ 39%

55-65 років ‒ 20%

Аналітики стверджують, що категорія вже виходить за межі ніші, але ще не перетворилася на щоденну звичку. Експерти упевнені, що розвиток цього напрямку залежатиме від доступності, простоти та близості до повсякденного життя.

Сообщение Kantar Ukraine розповсюдила дані про попит на рослинне молоко в Україні появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

Сільське господарство

Через війну на світовому ринку бавовни фіксується зростання цін

Published

on

By

Через війну в Ірані та подорожчання нафти на світовому ринку бавовни фіксується швидке зростання динаміки, інвестори повернулися до “бичачих” ставок, інформує 24 Агро з посиланням на Bloomberg.

Експерти пояснюють це зростанням цін на синтетичні волокна, зокрема на поліестер і нейлон, що напряму залежить від нафтопродуктів.
Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами США повідомляє: вперше за тривалий час інвестори перейшли до чистих довгих позицій. А кількість контрактів на придбання перевищила продажі на 16 825. Що стало розворотом після року домінування “ведмежих” настроїв.

Окрім цього на процеси зростання вплинуло підвищення попиту з боку текстильної промисловості, особливо в Азії. Подорожчання сировини для синтетики відобразилось на збільшенні частки бавовни у складі продукції.

На зростання вартості бавовни вплинули й інші фактори. Так, подорожчання добрив через геополітичну напруженість може скоротити посівні площі та знизити майбутній урожай.

Аналітики Cotlook повідомляють: у сезоні 2026 – 2027 років світовий ринок бавовни може зіткнутися з дефіцитом близько 295 тисяч тонн. Додаткову невизначеність створює посуха в основних виробничих регіонах США.

Від початку загострення конфлікту бавовна здорожчала приблизно на 22% та наблизилися до цінових максимумів за останні роки. На думку експертів, навіть у разі стабілізації нафтового ринку бавовна збереже сильні позиції через значні зміни попиту, які відбулися.

Сообщение Через війну на світовому ринку бавовни фіксується зростання цін появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

Сільське господарство

Обсяги експорту меду скоротяться на 10-20%

Published

on

By

На тлі загострення на Близькому Сході українські виробники меду рахують значні втрати: подорожчало пальне. Втрати сягають десятків тисяч євро щомісячно. Зупинка експорту до Катару та ОАЕ може коштувати занадто дорого і в контексті річної виручки, і з точки зору стратегічно важливого ринку, розповів в інтерв’ю Delo.ua гендиректор компанії Beehive Семен Гагарін, яка є великим гравцем серед вітчизняних експортерів меду.

“Вся закупівля меду в Україні, умовно кажучи, відбувається в різних регіонах, до яких потрібно добиратися. Щоб закупити одну машину меду обсягом 20 тонн, доводиться проїжджати 500–600 кілометрів, збираючи продукцію по різних селах від пасічників і фермерів. Після цього мед потрібно доставити на виробництво, а далі – організувати логістику і доставити продукцію партнерам у Європейський Союз. Це лише витрати на паливо через зростання цін. До початку війни на Близькому Сході дизель на гуртовому ринку можна було купити приблизно за 60 грн за літр, тоді як зараз він коштує близько 90 грн за літр. Тобто ціна зросла приблизно в півтора раза, що призвело до подорожчання як внутрішньої логістики, так і експорту”, – пояснив Гагарін.

Він вказав, що логістичні процеси ускладнилися. Йдеться про доставку контейнерів на Близький Схід. Багато клієнтів компанії розташовані в регіоні Близького Сходу – зокрема в Катарі, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах. І найбільшим ринком Beehive є саме Катар.

“Однак наразі доставка туди фактично зупинена, звісно, через глобальні політичні рішення. Якщо до війни в Ірані вартість перевезення контейнера до Катару становила $7–8 тис., то зараз вона зросла приблизно до $20 тис. При цьому зараз ситуація в регіоні досить непередбачувана, що вимагає додатково планувати логістику. Терміни доставки також суттєво збільшилися: якщо раніше це займало близько 45 днів, то зараз – до 90 днів. Ми свідомо призупинили поставки в цьому напрямку до стабілізації логістичної ситуації”, – сказав гендиректор компанії.

Керівник пояснив, що наразі найбільше складнощів з маршрутами через Ормузьку протоку. І хоча в компанії розглядають зміну ринків збуту, компенсувати втрати повною мірою буде важко. Без ринків Катару або ОАЕ альтернативу у Європі чи Північній Америці знайти непросто. Контейнерні постачання вимірювалися обсягами до 100 тонн експорту. Це не критично, але стратегічна втрата ринку, регіону із високим рівнем ВВП на душу населення і значним споживачем меду – відчуватиметься.

У компанії констатують тимчасовий дефіцит меду в Україні, що впливає на експорт до ЄС. Скорочуються обсяги постачань та зростають ціни.

“Експорт у 2025 році склав 50 тис. тонн на рік. У 2026 році ми очікуємо, що загальне падіння експорту буде на рівні 10-20%, до 40-45 тис. тонн на рік. Водночас із початком нового сезону, орієнтовно з серпня–вересня, ситуація має поступово стабілізуватися”, – каже Гагарін.

Він підкреслив, що ринок ЄС для України залишається пріоритетний. На цей напрям припадає 90-95% усього експорту.

“Із дефіцитом меду в Україні імпортери в ЄС та США надають перевагу меду з інших країн, а саме Китаю, Індії, Аргентині та іншим країнам. Імпортери і бізнес не можуть чекати Україну і замінюють нас іншими регіонами постачання. Проте це не означає втрату позицій у стратегічному вимірі. Україна залишається одним із ключових гравців світового ринку, і після відновлення обсягів має всі передумови для повернення та посилення своїх позицій”, – упевнений експерт.

Він вказав також, що конкуренція на світовому ринку впливає на ціноутворення та попит на український мед, “але ключовим індикатором ціни залишається врожайність меду”.

“Гарний врожай – ціна стабільна, або знижується, великі обсяги продажів. Поганий врожай – ціна суттєво зростає, обсяги реалізації зменшуються”, – пояснив керівник Beehive.
Він додав, що у 2025-2026 роках дохідність і маржинальність для пасічників зросла. Це має стимулювати розвиток бджільництва в Україні. Але чимало імпортерів і виробників меду в ЄС зазнав суттєвого зменшення прибутковості та фінансових втрат за останні роки. Деякі компанії навіть припинили роботу.

Для наших пасічників закупівельна ціна меду зросла з 65–70 грн/кг на початку сезону до близько 130 грн/кг на сьогодні. Вартість реалізації меду зросла з 1,90 євро/кг до майже 3,20 євро/кг до країн ЄС.

Сообщение Обсяги експорту меду скоротяться на 10-20% появились сначала на zerno-ua.com.

Continue Reading

В тренді