Командування Військово-Морських Збройних Сил України звернулось до Адміністрації морських портів України (АМПУ) з пропозицією відмовитись в портах України від кораблів з аміачною селітрою або аміаком з метою запобігання нанесення ударів по портах.

Про це йдеться в листі ВМЗС України від 07.07.2025, який отримала АМПУ. 10 липня аналогічні листи отримали портові оператори, агенти та стивідорські компанії. Пропонується перенаправляти судна на порти сусідніх держав.

Серед підстав такого кроку можна нагадати атаку на Одеський Припортовий Завод. До того ж, порт Одеса часто зазнає ударів російських ракет, особливо коли туди заходять судна із вантажем подвійного або військового призначення.

Можна сказати, що імпорт аміачної селітри значно скорочується або припиняється. За даними ІА Інфоіндустрія, за перше півріччя поточного року Україна імпортувала 189,5 тис. тон аміачної селітри. Щ цієї кількості 92 тис. тон імпортовано саме з портів.

Сообщение ВМС України звернулось до АМПУ з пропозицією припинити імпорт аміачної селітри появились сначала на zerno-ua.com.

Законопроєкт №13134 у частині запровадження 10% експортного податку на ріпак і сою з України має загрозу для посівних площ під цими культурами на 20%, йдеться у повідомленні аналітиків LSEG Agriculture Research (підрозділ групи Лондонської фондової біржі, London Stock Exchange Group), інформують УНН.

“Поправка буде вигідною для переробної галузі, яка отримає можливість збільшити свої переробні потужності за рахунок дешевшої сировини, тоді як фермери можуть різко скоротити площі під олійними культурами у наступному сезоні через зниження рентабельності”, — йдеться в публікації.

Автори попереджають, що ініціатива, якою запроваджується 10% експортне мито на ріпак і сою, за винятком фермерів і фермерських кооперативів, які експортують власну сировину, був поданий до парламенту України в середині червня, викликала занепокоєння аграрної спільноти.

“Більшість малих і середніх сільськогосподарських підприємств не ризикуватимуть відправляти свій ріпак і сою з 10% експортним митом і перестануть покладатися на свої найприбутковіші культури”, — пишуть автори.

Аналітики посилаються на дані Національного інституту аграрної економіки, відповідно до яких у 2024 році рентабельність виробництва ріпаку в Україні досягла 60%, рентабельність сої — 40% завдяки стабільному зовнішньому попиту та зростанню цін, тоді як рентабельність виробництва зернових була значно нижчою і коливалася від 11% для кукурудзи до 25% для ячменю.

“Ціни FOB-Одеса на ріпак врожаю 2025 року зросли на 550-560 доларів за тонну для поставок у липні-серпні на початку липня з 515-525 доларів за тонну на початку продажів на початку квітня 2025 року, тоді як ціни CPT-Одеса на ріпак були оцінені в діапазоні від 520 до 540 доларів (24 800-25 800 грн, з ПДВ) за тонну для поставок у липні-серпні, що на 20 доларів більше, ніж три місяці тому, згідно з даними LSEG, що підкріплюється сильним експортним попитом у поєднанні з побоюваннями щодо зменшення обсягів виробництва”, — йдеться в матеріалі.

Українська переробна промисловість з потужністю майже 22,0 млн тонн, швидше за все, буде задоволена можливістю отримати більше сировини, крім соняшникового насіння, за нижчими цінами, якщо законопроєкт буде прийнятий, вважають автори.

“Українські переробники мали труднощі з покриттям своїх операційних потреб у насінні соняшнику протягом поточного сезону 2024/25 (вересень-жовтень) на тлі падіння виробництва. За оцінками USDA, виробництво насіння соняшнику в Україні у 2024 році впало до 12,9 млн тонн, що на 17% менше, ніж у попередньому сезоні, тому фермери вважали за краще утримувати насіння соняшнику, очікуючи на зростання цін”, — йдеться в тексті.

За даними українського аналітичного агентства АПК-Інформ, ціни CPT на українське насіння соняшнику кілька разів протягом сезону 2024/25 досягали рекордного рівня 27 000 грн за тонну, включаючи ПДВ.

Стрімке зростання цін на насіння соняшнику в поєднанні з обмеженими поставками від фермерів змусило деякі українські переробні підприємства призупинити свою діяльність в середині квітня, раніше ніж зазвичай, очікуючи, поки на ринок не надійде ріпак з нового врожаю 2025 року.

“З огляду на нижчі ціни та обмежений попит, українські фермери можуть вирішити скоротити площі під ріпаком та соєю на 15-20% у наступному сезоні 2026/27, згідно з оцінками учасників ринку, опитаних LSEG Agriculture Research, оскільки посівна кампанія 2025 року вже була завершена на момент введення 10% експортного податку”, — наголошують фахівці.

Сообщение Група Лондонської фондової біржі: у разі запровадження експортного мита Україна втратить 20% площ під олійними появились сначала на zerno-ua.com.

У першому кварталі поточного року вітчизняні виробники курятини відчули зростання фінансових показників, інформує голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.

“Дохід зріс до 39,3 млрд грн, що майже в 9 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року (коли підприємства вперше перейшли зі спрощеної системи на податок на прибуток)”, — йдеться на його сторінці.

Він проінформував також, що сума сплаченого податку на прибуток зросла до 360,6 млн грн, і це у 63 рази вище за показник 2022 року. Рівень сплати податку на прибуток підвищився до 0,92% (проти 0,13% у 2022 році).

“Частка збиткових підприємств знизилася з 50% до 23%. Кількість підприємств із доходом понад 40 млн грн зросла на 43% — до 102 платників”, — підкреслив Гетманцев.

Сообщение За час війни прибутки виробників курятини помітно збільшились появились сначала на zerno-ua.com.